ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2015 року Справа № 924/949/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Кейт-К"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015у справі№ 924/949/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПриватного підприємства "Бондар"доПриватного підприємства "Кейт-К"
простягнення 65208,12 грн.за участю представників сторін від позивача: Козік Т.Л. (довіреність від 30.11.2015 № б/н),від відповідача: не з'явились,ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Бондар" у червні 2015 року звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "Кейт-К" про стягнення 31883,85 грн. заборгованості, 11883,48 грн. пені, 1035,13 грн. 3% річних, 20405,66 грн. інфляційних втрат та повернення судового збору.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015 (суддя Гладій С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 924/949/15 (колегія суддів: Юрчук М.І. - головуючий, Огороднік К.М., Крейбух О.Г.) позов частково задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Кейт-К" на користь Приватного підприємства "Бондар" 31883,85 грн. основного боргу, 11883,48 грн. пені, 1035,13 грн. 3% річних, 18628,28 грн. інфляційних втрат, 1547,29 грн. судового збору. В частині стягнення 1777,38 грн. інфляційних втрат відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 924/949/15 Господарського суду Хмельницької області, Приватне підприємство "Кейт-К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 924/949/15 Господарського суду Хмельницької області, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між Приватним підприємством "Кейт-К" (замовник) та Приватним підприємством "Бондар" (підрядник) 15.05.2013 укладено договір підряду № 08 .
Відповідно до пункту 1 договору, в порядку та на умовах визначених у договорі, підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити визначені види робіт в обсягах та за ціною, що наводиться в проектно-кошторисній документації, яка підписується та скріплюється печатками обох сторін, і є невід'ємною частиною договору. Підрядник при виконанні робіт повинен неухильно дотримуватися умов договору (будівельних норм та правил) та затвердженої замовником проектно - кошторисної документації.
Згідно з розділом 2 договору, загальна вартість робіт за договором затверджується сторонами і визначається у додатках до договору. Вартість окремих видів робіт визначається шляхом домовленості та складає: мурування стін із легкобетонних каменів - 180 грн. куб.м; демонтаж стін з легкобетонних каменів з очисткою - 180 грн. куб.м; мурування перегородок 1/4 цегли - 63 грн. кв.м; мурування перегородок 1/2 цегли - 72 грн. кв.м; влаштування стяжок поясних 30 см - 24 грн. погонний метр; мурування стовпів вентканалів - 260 грн. куб. м. Впродовж терміну дії договору його ціна може змінюватись в залежності від зміни об'ємів і видів робіт, вартості матеріалів і механізмів поставки замовника, а також, якщо у період дії договору впроваджуються нові законодавчі акти, що впливають на вартість виконаних робіт. Остаточна вартість робіт визначається як підсумок актів виконаних робіт, підписаних сторонами впродовж всього терміну дії договору.
Відповідно до розділу 3 договору, підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості обсягів і вартості виконаних робіт, відповідності проектно-кошторисної документації, будівельним нормам і правилам, матеріалів, конструкцій і виробів державним стандартам і технічним нормам. Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, передбачене будівельними нормами і правилами. Замовник має право вносити зміни і доповнення до проектно-кошторисної документації щодо складу та обсягу робіт відповідно до своїх нагальних потреб та об'єктивних обставин та погоджувати свої рішення з підрядником.
Згідно з розділом 4 договору, замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі оформлених актів виконаних робіт за Ф. № КБ-2в та Ф. № КБ-3, підписаних сторонами впродовж 5 (п'яти) банківських днів з дати їх підписання. Оплата виконаних робіт проводиться за договірною ціною. Підрядник складає та надає замовнику акти виконаних робіт 2 рази в місяць. Розрахунки проводяться у безготівковій формі у гривнях.
Судами встановлено, що позивачем виконано будівельні роботи на загальну суму 339226,95грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року на суму 36387,60 грн., червень 2013 року на суму 33844,50 грн., червень 2013 року на суму 27369,00 грн., серпень 2013 року на суму 27356,00 грн., серпень 2013 року на суму 29364,77 грн., серпень 2013 року на суму 43041,36 грн., вересень 2013 року на суму 42271,90 грн., березень 2014 року на суму 38270,40 грн., березень 2014 року на суму 26226,22 грн., квітень 2014 року на суму 35095,20 грн. та накладними на внутрішнє переміщення № ПМ - 0000003 від 30.06.2013 на суму 90627,84 грн., № ПМ - 0000004 від 30.06.2013 на суму 91890,97 грн., № ПМ - 0000002 від 30.06.2013 на суму 69597,37 грн., № ПМ - 0000007 від 31.08.2013 на суму 44333,41 грн., № ПМ - 0000005 від 31.07.2013 на суму 23251,18 грн., № ПМ - 0000031 від 31.08.2013 на суму 52405,33 грн., № ПМ - 0000032 від 30.09.2013 на суму 64857,63 грн., № ПМ - 0000002 від 31.01.2014 на суму 43885,91 грн., № ПМ - 0000003 від 31.03.2014 на суму 41230,11 грн., № ПМ - 0000004 від 31.03.2014 на суму 50686,52 грн.
Відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості за виконанні роботи у сумі 307343,10 грн., що підтверджується виписками банку: 05.06.2013 на суму 28368,00 грн., від 21.06.2013 на суму 27000,00 грн., від 26.06.2013 на суму 5200,00 грн., від 05.07.2013 на суму 1410,00 грн., від 05.07.2013 на суму 20000,00 грн., від 08.07.2013 на суму 13844,50 грн., від 11.07.2013 на суму 1000,00 грн., від 19.07.2013 на суму 29108,30 грн., від 05.08.2013 на суму 27356,30 грн., від 07.08.2013 на суму 2000,00 грн., від 27.08.2013 на суму 30000,00 грн., від 29.08.2013 на суму 8000,00 грн., від 29.08.2013 на суму 6800,00 грн., від 18.09.2013 на суму 30000,00 грн., від 20.09.2013 на суму 9000,00 грн., від 09.10.2013 на суму 30000,00 грн., від 25.10.2013 на суму 13256,00 грн., від 13.11.2013 на суму 10000,00 грн., від 25.11.2013 на суму 15000,00 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 31883,85 грн.
Позивачем 05.08.2014, 05.09.2014 та 25.02.2015 надіслано на адресу відповідача листи щодо погашення суми боргу, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до пункту 6.5 договору, у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань з оплати за фактично виконані роботи за договором замовник зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості за виконані роботи не сплачено, тому позивач звернувсь до суду про стягнення 31883,85 грн. основного боргу, 11883,48 грн. пені, 1035,13 грн. 3% річних, 20405,66 грн. інфляційних втрат.
Судом апеляційної інстанції досліджено акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року та квітень 2014 року; оглянуто оригінал акта, у якому на графі підпису замовника на відтиску печатки зазначено назву іншої юридичної особи ТОВ "ГРАНІТ" та вказано Кіровоградський регіон; та встановлено, що із засвідченого напису на довідці про виконаних будівельних робіт за березень 2014 року та акті приймання виконання будівельних робіт за 2014 рік вбачається, що акт є дійсним, виданий ПП "Кейт-К", затверджений директором Плотніковою С.С., тобто ПП "Кейт-К" визнано суму 26226,22 грн.
Представником позивача надано суду нотаріально завірені копії акта виконаних робіт ф. КБ-2в за квітень 2014 року, довідки про вартість будівельних робіт за квітень 2014 року форми КБ-3.
Відсутність оригіналу акта виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 за березень 2014 року директор пояснив тим, що вони передані ним особисто на прохання керівника та бухгалтера ПП "Кейт-К" для звірки ряду показників, що включаються до акта виконаних робіт, а також врегулювання можливих розбіжностей та неточностей.
Будівельні роботи виконувалися підрядником після того, як замовником передано будівельні матеріали, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення та не заперечується сторонами.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Сервисы для юристов