Постанова ВГСУ від 01.12.2014 року у справі №916/1504/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Справа № 916/1504/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 р. у справі № 916/1504/14 Господарського суду Одеської областіза позовомОдеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одесидо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВ", 2. Військової частини А2238провизнання недійсним договору та повернення нерухомого майназа участю представників:позивача-1Павлов С.О.,позивача-2не з'явились,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Оксенчук С.С.,прокуратуриКоркішко В.М.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2014 р. у справі №916/1504/14 відмовлено в позові про визнання недійсним договору про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009 р. та витребування із чужого незаконного володіння ТОВ "КРОВ" шляхом виселення та повернення за актом прийому-передачі державі - Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси нежитлових приміщень будівлі за генеральним планом № 1, загальною площею 340 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А, військове містечко № 17м.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 р. рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2014 р. скасовано в частині, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009 р., укладений між Військовою частиною А2238 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОВ", а також додаткові угоди від 26.07.2011 р., від 26.07.2012 р. та від 25.07.2013 р. до вказаного договору.

В іншій частині позову відмовити."

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 215, 626, 627 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводиться до того, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про невідповідність спірного договору вимогам законодавства.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача-2 та відповідача-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час перевірки Одеською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері встановлено, що 29.07.2009 р. між військовою частиною А 2238 (відповідач-2, Частина) та TOB "КРОВ" (відповідач-1, ТОВ) укладено договір про надання послуг № 43/2009, відповідно до умов п. п. 2.1, 2.3, 7.1 якого Частина надає ТОВ послуги забезпечення технологічного процесу здійснюваного ТОВ обслуговування та ремонту автомобілів (автосервісу).

Згідно з даним договором Частина розташовує технічне устаткування і засоби ТОВ на облаштованій ділянці (без передачі основних фондів в користування ТОВ) з необхідними умовами здійснення технологічного процесу обслуговування та ремонту автомобілів, про що сторонами складається двосторонній акт. ТОВ бере на себе зобов'язання щодо проведення необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій, планових та підтримуючих ремонтів основних фондів Частини.

Відповідно до положень п. п. 3.1 - 3.4 договору за надані послуги ТОВ щомісячно сплачує Частині грошові кошти у розмірі, визначеному протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору. Оплата за надані послуги здійснюється ТОВ від дня підписання акта, передбаченого п. 2.1 договору.

За положеннями п. 7.1 договору він вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 25.07.2014 р. Договір неодноразово був пролонгований.

Зокрема, згідно з додатковою угодою від 25.07.2013 р. строк дії договору було продовжено до 26.07.2014 р.

Як стверджується в позові, договір про надання послуг № 43/2009 від 29.07.2009 р. є удаваним правочином, який укладений між Частиною та TOB для приховання іншого правочину, який вони вчинили, а саме - договору оренди нерухомого майна.

За приписами ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Виходячи з наведеного, предметом доказування у даному спорі є доведення, що саме при укладенні вказаного договору на надання послуг від 29.07.2009 р. сторони мали на увазі укласти інший договір - договір оренди.

Судами встановлено, що Частина експлуатує нерухоме майно військового містечка № 17, а саме будівлю загальною площею 340 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 3. Вказана будівля належить до нерухомого військового майна та перебуває на обліку в КЕВ м. Одеси.

Згідно з п. 3.1 договору невід'ємною його частиною є протоколи узгодження ціни. Протягом строку дії договору сторонами було складено три протоколи до договору - від 29.07.2009 р., 26.06.2011 р. та 25.07.2013 р.

Відповідно до протоколу погодження ціни від 25.07.2013 р. сторони дійшли згоди щодо вартості наданих Частиною послуг забезпечення технологічного процесу у сумі 4.261,90 грн. та площі, необхідної для надання таких послуг.

Як вбачається зі змісту зазначених протоколів погодження ціни та договору, Частина надала у користування ТОВ нерухоме майно, зокрема, будівлю площею 304,7 кв. м, у приміщеннях якої знаходиться технічне устаткування і засоби, що належать та використовуються TOB з метою здійснення господарської діяльності з обслуговування та ремонту автомобілів.

Крім того судом апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна серії 220/01 № 84 від 04.04.2013 р., укладеного між ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та TOB "КРОВ" (страхувальник), страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж та виконувати інші умови договору, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених договором та Правилами.

Згідно з п. 2.2 договору добровільного страхування серії 220/01 № 84 від 04.04.2013 р. майно за цим договором - це майно, зазначене в п. 2.3 договору, яке належить страхувальнику на праві власності, знаходиться у нього в повному господарському віданні, оперативному управлінні або з інших підстав, передбачених законодавством України (договір оренди, лізингу, застави, доручення тощо).

Пунктом 2.3 вказаного договору визначено наступні характеристики застрахованого майна: нежиле приміщення загальною площею 300 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 3А.