Постанова ВГСУ від 01.11.2016 року у справі №925/395/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 925/395/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 року Господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 року у справі Господарського суду№ 925/395/16 Черкаської областіза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_5до ТОВ "Юридичний Радник-Прометей"про витребування з незаконного володіння майна та визнання права власностіза відсутності явки в судове засідання представників сторін,

В С Т А Н О В И В :

21.04.2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 в особі ліквідатора Іванюка О.М. (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Юридичний Радник-Прометей" (далі - відповідача) про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача нерухомого майна - нежилого приміщення 1-го поверху (літ.А-10), а саме: приміщення №163а-5, №163а-6, №163а-7, №163а-8, №163а-9, 163а-10, №163а-11, №163а-12, №163а-13, №163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно; витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача нежилого приміщення 1-го поверху (літ.А-10), а саме: приміщення №163-1, №163-2, №163-3, №163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); судові витрати покласти на відповідача (том 1, а.с. 4 - 27).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2016 року, яке ухвалою суду від 12.05.2016 року відкладено на 19.05.2016 року (том 1, а.с. 2 - 3, 48 - 49).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 року (суддя Довгань К.І.) позов задоволено, витребувано з незаконного володіння ТОВ "Юридичний Радник-Прометей" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 нерухоме майно - нежиле приміщення 1-го поверху (літ. А-10), а саме: приміщення №163а-5, №163а-6, №163а-7, №163а-8, №163а-9, 163а-10, №163а-11, №163а-12, №163а-13, №163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 право власності на зазначене нерухоме майно; витребувано з незаконного володіння ТОВ "Юридичний Радник-Прометей" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 нежиле приміщення 1-го поверху (літ. А-10), а саме: приміщення №163-1, №163-2, №163-3, №163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 право власності на зазначене нерухоме майно (том 1, а.с. 55 - 59).

11.07.2016 року ОСОБА_4 (далі - скаржник), вважаючи, що рішення місцевого господарського суду про витребування нерухомого майна у відповідача може вплинути на його права та обов'язки, як відчужувача спірних об'єктів нерухомості за договором купівлі-продажу, до якого відповідач-покупець може пред'явити в порядку статті 661 ЦК України вимогу про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього спірного майна за оскаржуваним судовим рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнення до неї від 16.08.2016 року), в якій просив залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, скасувати рішення суду першої інстанції від 19.05.2016 року та відмовити у задоволенні позову (том 1, а.с. 81-88, 98-99). Скаржник зазначив про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповноту з'ясування обставин справи на предмет наявності у володінні відповідача нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлено вимогу про його витребування на підставі статті 388 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Пономаренка Є.Ю., суддів: Зеленіна В.О., Дідиченко М.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.05.2016 року у даній справі - без змін (том 1, а.с. 107 - 115).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 12.09.2016 року та рішення суду першої інстанції від 19.05.2016 року, у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 387, 388, 392, 660 ЦК України та статей 4, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у розгляді справи без залучення ОСОБА_4 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, як набувача спірного майна позивача з аукціону, результати якого визнано судом недійсними, та його відчужувача на користь відповідача за цивільно-правовим договором, та неналежній оцінці обставин відсутності у володінні відповідача спірного майна, що виключає можливість його витребування у відповідача, як добросовісного набувача, та визнання за позивачем права власності на таке майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 12.09.2016 року та рішення суду першої інстанції від 19.05.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Відповідно до статей 12, 15, 16, 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частин 1, 3 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, у разі, якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову на підставі частини 1 статті 388 ЦК України, при цьому, чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами наявності у відчужувача за останнім договором у ряді цивільно-правових договорів, які укладалися щодо спірного майна, права на його відчуження; визнання результатів торгів (аукціону) недійсними є підставою для витребування власником майна від добросовісного набувача в порядку статті 388 ЦК України.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанови від 03.10.2011 року у справі №51/232 та Постанови від 17.10.2011 року у справі №5002-8/5447-2010.

Положеннями статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Отже, подання власником позову про визнання за ним права власності на майно можливе за умови наявності сумнівів щодо належності йому цього майна в інших осіб, які не перебувають з власником у зобов'язальних правовідносинах, про що дійшов висновку Верховний Суд України у Постанові від 23.12.2014 року у справі №5011-74/9393-2012.

Згідно з частиною 3 статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.11.2011 року порушено провадження у справі №10/5026/2631/2011 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; постановою місцевого господарського суду від 29.11.2011 року боржника визнано банкрутом та введено щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О.М. (том 1, а.с. 9).

Судами встановлено, що під час здійснення щодо позивача ліквідаційної процедури у справі про банкрутство №10/5026/2631/2011 ліквідатором Іванюком О.М. виявлено та включено до складу ліквідаційної маси належне банкруту майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебувало в заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Суди встановили обставини проведення залученим ліквідатором організатором аукціону 05.03.2014 року другого повторного аукціону у формі електронних торгів з продажу нерухомого майна банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, а саме: частини нежитлових приміщень 1-го поверху літ. "А-10", з №163-1 по 163-4 площею 381,1 кв.м. та частини нежитлових приміщень 1-го поверху літ. "А-10", з №163а-5 по 163а-14 площею 111,6 кв.м., що по АДРЕСА_1; переможцем аукціону визнано громадянина ОСОБА_4, про що складено протоколи №1022/1 та №1022/2 про проведення аукціону Товарною біржею "Електронні торги України", Черкаська філія від 05.03.2014 року; приватним нотаріусом видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, придбане з аукціону за №428 та №434 від 11.03.2014 року (том 1, а.с. 22, 23).

Судами встановлено, що в подальшому громадянин ОСОБА_4 відчужив придбані з аукціону від 05.03.2014 року нежитлові приміщення на користь ТОВ "Юридичний Радник-Прометей" (відповідача у даній справі, засновником якого є ОСОБА_4.), за яким зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідно до Інформаційної довідки станом на 27.09.2015 року (том 1, а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в межах провадження у справі №10/5026/2631/2011 про банкрутство позивача ухвалою місцевого господарського суду від 16.03.2015 року у зв'язку з порушенням порядку проведення другого повторного аукціону з продажу майна в ліквідаційній процедурі, визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, проведеного 05.03.2014 року Товарною біржею "Електронні торги України", Черкаська філія; визнано недійсним протокол №1022/1 про проведення аукціону Товарною біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. від 05.03.2014 року з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №163-1 по 163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним протокол №1022/2 про проведення аукціону Товарною біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю. від 05.03.2014 року з продажу частини нежитлових приміщень 1-го поверху: літ. А-10, з №163а-5 по 163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладено за результатами аукціону з продажу майна боржника, проведеного 05.03.2014 року Товарною біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю., між ліквідатором банкрута Іванюком О.М. та громадянином ОСОБА_4 з продажу частини нежитлового приміщення 1-го поверху: літ. А-10, з №163-1 по 163-4, загальною площею 381,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладено за результатами аукціону з продажу майна боржника, проведеного 05.03.2014 року Товарною біржею "Електронні торги України", Черкаська філія в особі директора Носенко О.Ю., між ліквідатором банкрута Іванюком О.М. та громадянином ОСОБА_4 з продажу частини нежитлових приміщень 1-го поверху: літ. А-10, з №163а-5 по 163а-14, загальною площею 111,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 13 - 19).

Зазначене рішення (ухвала) суду набрало законної сили, а встановлені ним обставини є преюдиційними при розгляді справи №925/395/16 за позовом боржника в особі ліквідатора Іванюка О.М. про витребування нерухомого майна з незаконного володіння відповідача та визнання за позивачем права власності на спірне майно.