Постанова ВГСУ від 01.11.2016 року у справі №911/1682/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 911/1682/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача Громніцький Ю.П. - дов. від 13.05.2014 р. відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на постанову від 29.08.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/1682/16 Господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про стягнення 76015,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про стягнення 23459,10 грн. пені, 4486,66 грн. - 3% річних та 48069,43 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про закупівлю природного газу №13/3550-БО-17 від 30.01.2013 р. на підставі статей 525, 526, 549-551, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач посилався на порушення відповідачем умов спірного договору в частині вчасного проведення розрахунків за отриманий природний газ.

У відзиві на позовну заяву КЕВ м. Біла Церква посилалося на необґрунтованість позову, невірність періодів прострочки і розрахунку суми позову та просила зменшити розмір заявленої до стягнення пені на підставі статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у зв'язку з тим, що відповідач є неприбутковою організацією і утримується виключно за рахунок асигнувань держбюджету.

У запереченнях на відзив позивач вказував на недоведеність відповідачем тих виняткових обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення неустойки і таке зменшення пені, на думку позивача, призводе до понесення ним збитків.

Водночас позивачем був поданий уточнений розрахунок суми позову, в якому він, з урахуванням заперечень відповідача, скоригував спірні суми, а саме нарахував до стягнення з відповідача 22985,84 грн. пені, 4401,80 грн. - 3% річних і 47771,83 грн. інфляційних втрат.

Проте у зв'язку з неподанням позивачем відповідної заяви про зміну позову в порядку приписів господарського процесуального законодавства, суд розглянув позовні вимоги в їх первісній редакції.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.2016 р. (суддя Щоткін О.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КЕВ м. Біла Церква на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" 22985,84 грн. пені, 4401,80 грн. - 3% річних, 47771,83 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову було відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, перевіривши розрахунок спірних сум, встановив, що відповідачем були порушені умови договору про закупівлю природного газу №13/3550-БО-17 від 30.01.2013 р. в частині своєчасної оплати вартості отриманого природного газу, що є підставою для стягнення з відповідача 22985,84 грн. пені, 4401,80 грн. - 3% річних, 47771,83 грн. інфляційних втрат.

Водночас, суд не встановив наявність виняткових обставин, за яких можливе зменшення спірної суми пені.

Відмовляючи у решті позову (про стягнення з відповідача 473,26 грн. пені, 84,86 грн. - 3% річних, 297,60 грн. інфляційних втрат), місцевий господарський суд виходив з помилковості здійсненого позивачем розрахунку сум позову в цій частині.

За апеляційною скаргою КЕВ м. Біла Церква Київський апеляційний господарський суд (судді: Ільєнок Т.В., Яковлєв М.Л., Рудченко С.Г.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 11.07.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.08.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

КЕВ м. Біла Церква подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.07.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 233 Господарського кодексу України, пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає невірним розрахунок спірних сум пені, інфляційних втрат і річних у зв'язку з помилковістю визначення початку періоду прострочки та зазначає, що акти приймання-передачі природного газу були підписані продавцем із затримкою.

Водночас, скаржник вважає необґрунтованою і відмову судів у зменшенні заявленої до стягнення суми пені.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.01.2013 р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (покупець) був укладений договір про закупівлю природного газу №13/3550-БО-17, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Умови поставки і обліку газу, порядок приймання-передачі газу за спірним договором визначені у додатку №1 до договору від 30.01.2013 р.

Відповідно до пункту 2.1 спірного договору (з врахування додатку №1 до нього) обсяг споживання газу покупцем у відповідному місці поставки визначається шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу в пункті приймання-передачі газу (пункт 5.2 цього договору), з урахуванням пункту 1.5.1 цього додатку.

Обсяг газу, визначений згідно з пунктом 2.1 додатку №1 до договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого подавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з врахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати продавцю для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газорозподільним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору продавець передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за відсутності їх у покупця-на вузлі/вузлах обліку газорозподільного підприємства. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

В пункті 4.1 договору сторони визначили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.