Постанова ВГСУ від 01.10.2014 року у справі №5021/2233/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 5021/2233/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 12.06.2014у справі Господарського суду№ 5021/2233/2011 Сумської областіза позовомКонотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 3 794, 38 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:- прокуратуриповідомлений, але не з'явився;- Міністерства інфраструктури України - ДТГО "Південно-Західна залізниця" - відповідачаповідомлений, але не з'явився; Циба О.В.; повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 у справі № 5021/2233/2011 (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Потапенко В.І.) повернуто Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.05.2014 у справі № 5021/2233/2011 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та передати справу на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2014 Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою про винесення додаткового судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.05.2014 у справі № 5021/2233/2011 заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення залишено без задоволення.

Вказана ухвала була оскаржена відповідачем до апеляційного господарського суду; проте, апеляційна скарга позивача була повернута ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.06.2014 з підстав відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з таким висновком апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Недотримання цих вимог відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 оскаржувалася до суду апеляційної інстанції ухвала Господарського суду Сумської області про відмову у винесенні додаткового судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

В підпункті 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що господарським судам слід мати на увазі, що позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтями 3 і 5 Закону звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами і заяв про перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України.

Отже, оскільки Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звільнений, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, він, відповідно, підлягає такому звільненню і в разі подання ним апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у винесенні додаткового рішення.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про наявність процесуально-правових підстав для повернення апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу господарського суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - передачі на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119- 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 у справі № 5021/2233/2011.

Справу № 5021/2233/2011 передати до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА