ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. – головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пак-Експо"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року
та на рішення господарського суду Київської області від 06 квітня 2015 року
у справі № 911/206/15
господарського суду Київської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пак-Експо"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору Савченко Валерій Миколайович
про стягнення 4 685 669,80 доларів США та 121 269,70 євро.
за участю представників
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
третьої особи не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “АКТИВ-БАНК” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо”, за участю третьої особи - Савченко Валерій Миколайович, про стягнення 4 362 695,38 доларів США та 111 000,00 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000,00 доларів США та 6 000,00 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 238,86 доларів США та 730,85 євро заборгованості за поточними відсотками, 136 735,56 доларів США та 3 538,85 євро заборгованості за простроченими відсотками, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором про здійснення кредитних операцій №0509/02 від 05 вересня 2013 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 06 квітня 2015 року (суддя Лилак Т.Д.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 11 червня 2015 року (судді Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л., Ільєнок Т.В.) у справі №911/206/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо” на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “АКТИВ-БАНК” 4 362 695,38 доларів США та 111 000 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000 доларів США та 6 000 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 238,86 доларів США та 730,85 євро заборгованості за поточними відсотками, 136 735,56 доларів США та 3 538,85 євро заборгованості за простроченими відсотками.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 06 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суд від 11 червня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “АКТИВ-БАНК”, як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо”, як клієнтом, був укладений договір про здійснення кредитних операцій №0509/02, відповідно до умов якого банк зобов’язується здійснити за заявою клієнта кредитну операцію, а клієнт зобов’язується прийняти кредитну операцію та належним чином виконати основне зобов’язання в повному обсязі, в тому числі здійснити плату за кредитну операцію, та виконати інші зобов’язання, що встановлені в договорі у зв’язку із здійсненням кредитної операції.
Пунктом 1 Договору сторони погодили, що максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов’язань банку за всіма кредитними операціями, за виключенням сум плати за кредитною операцією становить 4 520 695,38 доларів США та 180 000,00 євро. Граничний строк (термін) для належного виконання клієнтом основного зобов’язання встановлено до 04 вересня 2016 року включно.
25 лютого 2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору (далі-Договір про зміни), відповідно до умов якого останні домовилися внести зміни до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 розділу 1 Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Договору про зміни максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов’язань банку для певного виду кредитної операції, за виключенням сум плати за такою кредитною операцією становить 3 920 695,38 доларів США. Процентна ставка становить 12% річних в доларах США. Граничний строк (термін), в межах строку основного зобов’язання, для належного виконання клієнтом зобов’язань за кредитною операцією, в тому числі щодо повернення кредиту, надання грошових коштів для здійснення платежу за документарним інструментом, формування грошового покриття, здійснення плати за кредитною операцією встановлено до 04 вересня 2016 року включно.
Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції Договору про зміни максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов’язань банку для певного виду кредитної операції, за виключенням сум плати за такою кредитною операцією становить 600 000,00 доларів США. Відсоткова ставка становить 12% річних в доларах США. Кінцевий строк (термін), в межах строку основного зобов’язання, для належного виконання клієнтом зобов’язань за кредитною операцією, в тому числі щодо повернення кредиту, надання грошових коштів для здійснення платежу за документарним інструментом, формування грошового покриття, здійснення плати за кредитною операцією встановлено до 04 вересня 2016 року включно.
Відповідно до п. 3.3 Договору в редакції Договору про зміни максимально можливий розмір заборгованості клієнта перед банком та/або зобов’язань банку для певного виду кредитної операції, за виключенням сум плати за такою кредитною операцією становить 180 000,00 євро. Процентна ставка становить 12% річних в валюті євро. Граничний строк (термін), в межах строку основного зобов’язання, для належного виконання клієнтом зобов’язань за кредитною операцією, в тому числі щодо повернення кредиту, надання грошових коштів для здійснення платежу за документарним інструментом, формування грошового покриття, здійснення плати за кредитною операцією встановлено до 04 вересня 2016 року включно.
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що для здійснення кредитної операції клієнт надає банку заяву про здійснення кредитної операції, що підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою клієнта у 2 (двох) примірниках. Один примірник підписаної банком заяви про здійснення кредитної операції або його копія повертається клієнту і підтверджується прийнятим банком такої заяви до виконання.
У відповідності до п.6.2 Договору сума процентів, що підлягає сплаті, нараховується щоденно на фактичну суму заборгованості клієнта за кредитом станом на кінець кожного дня і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами цього договору. Нарахування відсотків в останній робочий день календарного місяця здійснюється також за останні календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування відсотків в перший робочий день календарного місяця здійснюється також за перші календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування відсотків здійснюється із розрахунку фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці.
Нараховані відсотки сплачуються клієнтом у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день календарного місяця та в день повного погашення кредиту. Нараховані відсотки за користування овердрафтом сплачуються клієнтом у валюті овердрафту щомісячно не пізніше 5 числа календарного місця, наступного за місяцем їх нарахування та в день повного погашення овердрафту.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за договором в повному обсязі; при цьому основне зобов’язання клієнта перед банком, а також права банку стосовно цього основного зобов’язання (в тому числі право на договірне списання коштів клієнта) за договором, а також договорів (правочинів) щодо забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання основного зобов’язання (п. 18.1 Договору).
Згідно із п.18.2 Договору, договір може бути достроково припинено за згодою сторін, а також в інших випадках відповідно до умов договору.
Судами встановлено, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання згідно з умовами Договору, перерахувавши відповідачу 71700,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами: №1568 від 11 вересня 2013 року на суму 210 000,00 доларів США; №5496 від 01 жовтня 2013 року на суму 100 000,00 доларів США; №897 від 10 жовтня 2013 року на суму 50 000,00 доларів США; №6120 від 01 листопада 2013 року на суму 108 000,00 доларів США; №2393 від 11 листопада 2013 року на суму 60 000,00 доларів США; №1070 від 20 листопада 2013 року на суму 72000,00 доларів США; №965 від 21 листопада 2013 року на суму 117 000,00 доларів США.
Також, з акту перевірки цільового використання кредитних коштів від 11 вересня 2013 року, судами встановлено що 11 вересня 2013 року з позичкового рахунку позичальника №206353024445 були видані кредитні кошти в сумі 3920695,38 доларів США та зараховані на поточний рахунок №260053014445 (а.с.43 т.1).
Згідно висновку акту перевірки цільового використання кредитних коштів від 11 вересня 2013 року, кредитні кошти надані відповідачу згідно кредитного договору №0509/02 від 05 вересня 2013 року використанні за цільовим призначенням.
У відповідності до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст.553 ЦК України).
Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно надали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст.543 ЦК України).
05 вересня 2013 року між позивачем, як банком, та Савченко Валерієм Миколайовичем, як поручителем, був укладений договір поруки №0509/02/S-4 (далі-Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель з метою повного виконання основного зобов’язання поручається перед банком за своєчасне і повне виконання відповідачем основного зобов’язання за Договором, що встановлює основне зобов’язання.
Порукою за цим Договором забезпечується виконання основного зобов’язання боржника перед банком, що обумовлене в укладеному між ними договором про здійснення кредитних операцій №0509/02 від 05 вересня 2013 року з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до якого банк здійснює для клієнта або від його імені кредитні операції (кредит, овердрафт, гарантії, акредитив тощо) в загальному розмірі не більше 4 520 695,38 доларів США та 180000,00 євро строком до 04 вересня 2016 року включно та будь-які ніші кредитні операції, передбачені в договорі, що обумовлює основне що зобов’язання або такі, що будуть передбачені в договорі, що обумовлює основне зобов’язання або такі, що будуть передбачені в ньому у майбутньому, у визначеній договором, що обумовлює основне зобов’язання валюті (п.3.1 Договору поруки).
Згідно із п.10.1 Договору до негативних обставин відноситься, невиконання або неналежне виконання клієнтом будь-яких зобов’язань за договором та/або договором (правочином) щодо забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між банком та клієнтом , та/або будь-якими іншими договорами між клієнтом та фінансовими установами.
У разі виникнення негативних обставин банк має право, в односторонньому порядку вимагати від клієнта достроково повернути наданий клієнтові кредит в повному обсязі.
Клієнт зобов’язаний, незважаючи на інші положення договору, виконати зазначену вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредитну операцію і штрафними санкціями, що підлягають сплаті клієнтом на користь банку, в строк не пізніше 30 календарних днів з дня направлення банком клієнту відповідної вимоги (п.10.2.1 Договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позичальник не виконав належним чином свої зобов’язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість станом на 20 листопада 2014 року у розмірі 4685669,80 доларів США та 121269,70 євро, з яких: 3784695,38 доларів США поточна заборгованість за кредитом, 136 000,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 24 490,92 доларів США заборгованість за поточними відсотками, 118 587,61 доларів США заборгованість за простроченими відсотками, згідно траншу наданим на підставі п. 3.1 Договору; 578 000,00 доларів США поточна заборгованість за кредитом, 22 000,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 3 747,94 доларів США заборгованість за поточними відсотками, 18147,95 доларів США заборгованість за простроченими відсотками, згідно траншу наданим на підставі п.3.2 Договору; 111000,00 євро поточна заборгованість за кредитом, 6000,00 євро прострочена заборгованість за кредитом, 730,85 євро заборгованість за поточними відсотками, 3 538,85 євро заборгованість за простроченими відсотками, згідно траншу наданим на підставі п.3.3 Договору.
У відповідності до ч.1 та 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Ця норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідачем відповідно до вимог ст. ст.32-34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності зазначено вище заборгованості.
Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов’язань, відповідно до умов Договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачено відсотки за користування кредитом, судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 685669,80 доларів США та 121 269,70 євро, з яких: 4 362 695,38 доларів США та 111 000,00 євро поточної заборгованості за кредитом, 158 000,00 доларів США та 6 000,00 євро простроченої заборгованості за кредитом, 28 238,86 доларів США та 730,85 євро заборгованості за поточними відсотками, 136 735,56 доларів США та 3 538,85 євро заборгованості за простроченими відсотками, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо” залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року зі справи № 911/206/15 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді С. С. Самусенко
В. І. Татьков
Сервисы для юристов