ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2015 року Справа № 917/426/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р.у справі № 917/426/15 господарського суду Полтавської області
за позовомПолтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до проКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради" стягнення 94 520,00 грн.за участю представників:
Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Сундалова М.В., Цісовська М.Є.;
Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради" - не з'явилися;
встановила:
Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради" про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 26 520,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом бездіяльності, що може призвести до ущемлення інтересів споживача, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вчинив порушення, передбачене п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/237-рш від 23.12.2014 р. Згідно Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач за вчинення вищезазначеного порушення має сплатити штраф, штраф сплачено не було, а отже, відповідач має сплатити додатково пеню, вимоги про стягнення яких заявлені позивачем (а.с.3-4, 22).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 р. провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. № 816/220/15-а (а.с.55).
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даної справи неможливий до вирішення спору у вищезазначеній адміністративній справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати неможливим розгляд даної справи до вирішення справи № 816/220/15-а (а.с.76-79).
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права (а.с.96-97).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.
Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом зазначеної норми такими обставинами є:
- розгляд іншої справи іншим судом;
- взаємозв'язок такої справи зі справою, що розглядається;
- неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею справи іншим судом.
Провадження у даній справі зупинено судом першої інстанції у зв'язку з тим, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. у справі № 816/220/15-а визнано протиправним та скасовано рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/237-рш від 23.12.2014 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано апеляційну скаргу на вищезазначену постанову Полтавського окружного адміністративного суду. Отже, постанова не набрала законної сили.
Між тим, висновок суду першої інстанції щодо неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили постановою Полтавського окружного адміністративного від 16.02.2015 р. № 816/220/15-а є помилковим, про що вказано судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Так, у судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.
Сервисы для юристов