Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 01.07.2015 року у справі №910/22133/14

Постанова ВГСУ від 01.07.2015 року у справі №910/22133/14

27.02.2017
Автор:
Просмотров : 212

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 910/22133/14

розглянувши

касаційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 р.

у справі № 910/22133/14 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

до відповідача Державного підприємства з питань поводження з

відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси"

про стягнення грошових коштів

за участю представників:

ТОВ "ОТП Лізинг" - Локшина А.В.;

Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" - Дяченко Т.В.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" 178 051,99 грн., у т.ч. 154 802,82 грн. основної заборгованості за період з квітня 2014 року по травень 2014 року, 14 071,45 грн. пені, 1 892,34 грн. процентів річних, 7 285,38 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу від 30.04.2013 р. № 858-FL в частині сплати лізингових платежів в установлений договором строк (т.1 а.с.5-7).

Відповідач у справі - ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що, враховуючи одностороннє розірвання договору фінансового лізингу позивачем та повернення предмету лізингу позивачу у справі, у останнього відсутнє право вимагати сплати вартості предмета лізингу, оскільки майно вже повернуте і до відповідача, як лізингоодержувача, предмет лізингу у власність не перейшов (т.1 а.с.85-89).

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.113-119).

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 858-FL від 30.04.2013 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.173-180).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.17-23).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції під час вирішення спору у справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку відповідно встановлені наступні обставини.

30.04.2013 р. між сторонами у справі був укладений договір фінансового лізингу № 858-FL, відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець на підставі договору купівлі - продажу (поставки) зобов'язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (предмет лізингу), наведене в специфікації (додаток 1 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Укладений сторонами договір, в силу ст. ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Судами встановлено, що відповідно до умов вказаного договору 07.05.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу (2 сміттєвоза Hidro-Mak HRP-20, 2012 року випуску, марка Ford, модель Cargo 2532 DC, загальною вартістю 2 248 192,24 грн.), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 07.05.2013 р.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити заборгованість з лізингових платежів, нарахованих у період з квітня по травень 2014 року, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору за невиконання відповідних зобов'язань в установлений договором строк.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст