ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2015 року Справа № 22/187 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм"на постанову за заявою проКиївського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання у справі за позовомГоловного управління охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації до третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києвіпростягнення неустойки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2009 року позовні вимоги Головного управління охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації задоволено частково та постановлено про стягнення з ТОВ "Альянс Фарм" 40 433,58 грн. пені, 29 973,90 грн. штрафу та 822,07 грн. судових витрат.
Зазначене рішення набрало законної сили і на його виконання судом 20.02.2009 року видано накази у справі № 22/187.
У січні 2015 року, Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред`явленя цих наказів до виконання, яка ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року задоволена. Строк для пред`явлення наказів № 22/187 від 20.02.2009 року до виконання відновлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2014 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.2015 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою боржника, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суд, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
За приписами ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
За наявних у справі матеріалів вбачається, що накази на виконання рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року пред`явлені до виконання і постановами відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 12.05.2009 року відкрито виконавчі провадження № 12712506 та № 12712568.
Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 12.12.2011 року накази господарського суду № 22/187 від 20.02.2009 року повернено стягувачу на підставі п. п. 2, 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", тоб то за відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За реєстраційними записами, зазначені постанови отримано стягувачем лише 04.05.2012 року, і надаючи оцінку цим та іншим обставинам справи та враховуючи, що відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", пред`явлення виконавчого документа до виконання перериває строк давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо обґрунтованості заяви стягувача, правомірно постановили про відновлення строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання і підстав для скасування чи зміни судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Сервисы для юристов