Постанова ВГСУ від 01.07.2014 року у справі №911/2974/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 911/2974/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Алєєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Вікторія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. (головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Зеленін В.О., Шевченко Е.О).у справі№911/2974/13 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" 2. Фермерського господарства "Вікторія" простягнення 86 539 грн. 17 коп. за участю представників: від позивача Грищенко О.М., довіреність б/н, від 01.04.2013 р.від відповідача 1 не з'явилисьвід відповідача 2не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Фермерського господарства "Вікторія" про стягнення 86 539 грн. 17 коп. за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК260311/1 від 26.03.2011 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2014 р. у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що на момент укладання угоди про заміну кредитора у зобов'язанні Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (первісний кредитор) відмовилось від свого права вимагати від Фермерського господарства "Вікторія" стягнення будь-яких штрафних санкцій за договором поставки, а, отже, не мало право укладати угоду про заміну кредитора у зобов'язанні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що у позивача виникло право вимоги від відповідача 2 сплати розміру пені, відсотків за користування чужими коштами, штрафу та інфляційних витрат, набутих Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" у зв'язку з простроченням відповідачем 2 зобов'язання щодо оплати поставленого товариством товару на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК260311/11 від 26.03.2011 р.

Не погодившись з оскарженим судовим рішенням, Фермерське господарство "Вікторія" звернулолся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Київської області, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме висновки суду апеляційної інстанції про існування предмету спору, незважаючи на існування чинної ухвали господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 р. у справі №5024/2200/2011 та можливості заміни кредитора при неіснуючій заборгованості.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р. касаційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.06.2014 р.

Ухвалою Вищого господарського суду від 17.06.2014 р. розгляд касаційної скарги відповідача 2 відкладено на 01.07.2014 р.

В судове засідання 01.07.2014 р. з'явився представник позивача.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача 1 та відповідача 2.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", як постачальником, та Фермерським господарством "Вікторія", як покупцем, укладено договір поставки на умовах товарного кредиту за №ТК260311/1, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти товар для власних потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено обов'язок відповідача 2 оплатити товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях.

Відповідно до погоджених сторонами договору специфікацій №1 від 26.03.2011 р., №2 від 18.04.2011 р., №3 від 18.04.2011 р., №4 від 05.05.2011 р. остаточна оплата вартості отриманого відповідачем 2 товару - не пізніше 01.10.2011 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" поставило, а Фермерське господарство "Вікторія" отримало товар загалом на суму 175 041 грн. 49 коп., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, які підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та відповідача 2 без будь-яких зауважень та заперечень.

15.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", як новим кредитором, укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №15-11/12-130, відповідно до пункту 1.1 якої (в редакції додаткової угоди №1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні №15-11/12-130), первісний кредитор відступає позивачу право вимоги виконання відповідачем 2 зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими коштами, штрафу та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК260311/1 від 26.03.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання згідно вказаного договору поставки.

Відповідно до пункту 1.2 вказаної угоди, позивач одержує право замість первісного кредитора вимагати від відповідача 2 сплати грошової суми в розмірі, визначеному в пункті 2.1 цієї угоди. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 94 131 грн. 45 коп. (пункт 2.1 угоди в редакції додаткової угоди №1 від 22.04.2013 р. до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні).

Згідно з пунктом 2.2 угоди (в редакції додаткової угоди №1) первісний кредитор повідомляє, а позивач погоджує те, що сума вказана у пункті 2.1 угоди є загальною сумою (розміром) пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу та інфляційних витрат, які нараховані за період з 02.10.2011 р. по 10.01.2012 р. відповідно до умов договору та норм чинного законодавства. Сума нарахованої пені становить 4 712 грн. 75 коп., сума нарахованих інфляційних витрат - 326 грн. 01 коп., сума нарахованого штрафу - 33 603 грн. 91 коп., сума нарахованих відсотків за користування чужими коштами - 55 488 грн. 78 коп. (пункт 2.3 угоди в редакції додаткової угоди №1).