ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 року Справа № 916/3052/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Іванової Л.Б., Акулової Н.В.(доповідач), Козир Т.П. розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 рокута рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 рокуу справі№ 916/3052/14 господарського суду Одеської областіза позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської радидоОдеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок"пророзірвання договору оренди, виселення та стягнення 49950,08 грн.та за зустрічним позовомОдеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок"доДепартаменту комунальної власності Одеської міської радипровизнання додаткового договору частково недійсним
За участю представників:
від позивача за первісним позовом: Смітюх В.В. (дов.№01-36/19 від 20.01.2015 року);
від відповідача за первісним позовом: Гудков С.О. (дов. б/н від 28.08.2014 року);
Баев В.І. (дов. б/н від 30.03.2015 року);
Махлов А.І. (дов. б/н від 30.03.2015 року);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року у справі №916/3052/14 (головуючий суддя Я.В. Брагіна, судді: Т.Г. Д'яченко, О.Ю. Оборотова) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю: визнано недійсними пункти 1.3-1.4 додаткового договору №1 від 02.10.2013 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 20.08.2003 №9/56, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників бойових дій, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року у справі №916/3052/14 (судді: Таран С.В., Величко Т.А., Туренко В.Б.) апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 у справі №916/3052/14 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та наявністю правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року та рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року у справі №916/3052/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у повному обсязі, а у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити у повному обсязі.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу, Одеський міський благодійний фонд соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок" просило залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року та рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року у справі №916/3052/14 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представники відповідача за первісним позовом, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.08.2003 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого відповідно пункту 1.1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради є позивач за первісним позовом ("орендодавець") та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці „Порятунок" ("орендар") укладено договір №9/56 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 135,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12/1, під розміщення організації строком до 20.08.2013.
За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного в додатку №1 до договору. (п.2.2 Договору).
Згідно додатку №1 до договору №9/56 від 20.08.2003 річна орендна плата за приміщення становить 1 грн без урахування ПДВ.
Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що орендар, крім своєчасного внесення орендної плати, зобов'язався, зокрема: застрахувати орендоване приміщення у страховій компанії у порядку, визначеному законодавством, а також укласти з балансоутримувачем орендованого приміщення договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання приміщення.
За невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків за договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством (пункт 5.6 договору).
Відповідно до пункту 7.6 договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Після закінчення строку дії договору, орендар має право на його продовження. (п.7.7. Договору).
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за актом приймання-передачі від 20.08.2003 орендоване приміщення передано орендодавцем орендареві.
Додатковим договором №1 від 02.10.2013 до договору оренди №9/56 від 20.08.2013 внесено зміни, зокрема, визначено строк дії договору: з дати підписання договору оренди до 02.08.2016; пункт 2.2 договору викладено в наступній редакції: „За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату із 20.08.2013, що розрахована на 01.09.2013 та становить 3329,22 грн (без врахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць" (пункт 1.3 додаткового договору); відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (з наступними змінами), додаток розрахунку орендної плати викладено в новій редакції, згідно якої розмір орендної плати становить 3329,22грн без врахування ПДВ (пункт 1.4 додаткового договору).
Сервисы для юристов