ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 року Справа № 16/146
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста Вода-Ізюм"на рішення господарського суду Закарпатської області від 01.09.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р.у справі № 16/146 господарського суду Закарпатської області
за позовомВиконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області
до третя особа проУжгородської міської ради Закарпатської області; Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста Вода-Ізюм" Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" визнання недійсним концесійного договору за участю представників:
ВК Ужгородської міської ради Закарпатської області - Подсоліна Л.В.;
Ужгородської міської ради Закарпатської області - не з'явилися;
ТОВ "Чиста Вода-Ізюм" - Клименко І.В.;
КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" - не з'явилися;
в с т а н о в и л а :
Виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом та просив суд визнати недійсним концесійний договір від 04.11.2010 р., укладений між Ужгородською міською радою Закарпатської області в особі Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста Вода-Ізюм".
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України "Про концесії", концесієдавцем може бути тільки орган місцевого самоврядування. Між тим, концесієдавцем згідно умов оспорюваного договору є Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Ужгородської міської ради, яке не є органом місцевого самоврядування. Крім того, позивач посилається на те, що особа, яка підписала договір від імені концесієдавця, не була директором підприємства, а отже, не мала права на підписання відповідного договору.
Таким чином, оспорюваний договір, на думку позивача, у відповідності до ст. 215 ЦК України має бути визнаний недійсним (т.1 а.с.2-6).
Відповідач-1 у справі - Ужгородська міська рада Закарпатської області та третя особа - Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Ужгородської міської ради у письмових поясненнях по справі підтримали позовні вимоги (т.1 а.с.89-90, 93-94).
Відповідач-2 у справі - ТОВ "Чиста Вода-Ізюм" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на відповідність концесійного договору вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.165-169).
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.09.2014 р. позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що концесієдавцем, в силу ст. 1 Закону України "Про концесії" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", може бути виключно орган місцевого самоврядування. Оскільки оспорюваний договір укладено концесієдавцем - Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Ужгородської міської ради, то відповідний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, судом встановлено, що Орловський В.А., який підписав договір від імені Комунального підприємства, не був на момент підписання договору директором концесієдавця (т.2 а.с.141-146).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 01.09.2014 р. залишено без змін (т.2 а.с.229-234).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Чиста Вода-Ізюм" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.3 а.с.20-26).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті заявлених вимог, суд першої інстанції, та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.
Рішенням Ужгородської міської ради V сесії V скликання від 02.11.2010 р. № 1646 вирішено визнати переможцем концесійного конкурсу по об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста вода-Ізюм"; Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради укласти концесійний договір відповідно до умов конкурсу та конкурсної пропозиції.
Рішенням Ужгородської міської ради V сесії V скликання від 04.11.2010 р. № 1648 внесено зміни до попереднього рішення ради, зокрема, уповноважено КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" укласти концесійний договір відповідно до умов конкурсу та конкурсної пропозиції.
Сервисы для юристов