ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2014 року Справа № 5023/1668/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 рокуу справі № 5023/1668/11 господарського суду Харківської областіза заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто"провизнання банкрутом
За участю представників:
від ПАТ "УкрСиббанк": Ковальчук І.В. (дов.№33-21/26797 від 14.08.2013 року);
від ПАТ "Альфа-Банк": не з'явився;
від ТОВ "Інтер-Авто": не з'явився;
від ТОВ "Кредо Солюшнс": Бессараб Р.В., керівник (протокол №8 від 11.12.2012 року);
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року по справі №5023/1668/11 (судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" про відновлення строку для апеляційного оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.2011 р. у справі № 5023/1668/11 відмовлено; повернуто апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року по справі №5023/1668/11, а справу №5023/1668/11 направити до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2011 року по справі №5023/1668/11.
В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів Господарського процесуального кодексу України.
Представник ПАТ "УкрСиббанк", у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
У судовому засіданні, представник ТОВ "Кредо Солюшнс", проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року по справі № 5023/1668/11 (суддя Чистякова І.О.) визнано грошові вимоги 4 конкурсних кредиторів, в тому числі ініціюючого кредитора та затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Авто" (ідентифікаційний код 32722688) на загальну суму в розмірі 1 746 842 250,39 грн., а саме вимоги: 1) Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" - основний борг - 321 531 769,51 грн. (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 31 765 800,81 грн. (шоста черга задоволення); витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - 321,00 грн. (перша черга задоволення); 2) Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" - основний борг - 571 605 057,96 грн. (четверта черга задоволення), неустойка (пеня, штраф) - 35 567 684,99 грн. (шоста черга задоволення); витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - 125,00 грн. (перша черга задоволення); 3) Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" - основний борг - 319 540 644,35 грн. (четверта черга задоволення), неустойка (пеня, штраф) - 7 506 494,22 грн. (шоста черга задоволення); витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - 125,00 грн. (перша черга задоволення);4) Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" - витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - 125,00 грн. (перша черга задоволення), а також окремо внесено до реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, а саме: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" - 459 324 102,55 грн. (перша черга задоволення). Визнані вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі, погашеними. Зобов'язано розпорядника майна сповістити кредиторів, відповідно до реєстру вимог кредиторів, про дату, час та місце проведення зборів, які відбудуться не пізніше 18.11.2011 р. та повідомити кредиторів про кількість голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на загальних зборах (зборах комітету) кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна-керівника боржника, кредиторів, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провести збори кредиторів, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи по підписанню мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення.
З апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року по справі №5023/1668/11 звернулося 21.10.2013 року; в тексті апеляційної скарги містилося клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи яке скаржник посилався на те, що представник ПАТ "УкрСиббанк" лише нещодавно ознайомився з матеріалами справи №5023/1668/11, після чого зміг проаналізувати наявні у ній докази та матеріали і дійти висновку про наявність порушень в оскаржуваній ухвалі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 01.11.2011 року, а апеляційну скаргу заявником подано лише 21.10.2013 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали; оскаржувану ухвалу було прийнято за участю представника ПАТ "УкрСиббанк"; копію оскаржуваної ухвали було отримано представником ПАТ "УкрСиббанк" нарочно, про що свідчить відмітка останнього на власній заяві, тому суд апеляційної інстанції відхиляючи клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, виходив з того, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку є необґрунтованим, оскільки ПАТ "УкрСиббанк" знало про наявність оскаржуваної ухвали з моменту її винесення, отримало копію її повного тексту, та як наслідок, мало можливість її оскаржити в передбаченому Законом порядку та у встановлений законом строк, проте, відповідних дій з невідомих причин не вчинило, тобто скаржник не довів, що строк пропущено з поважних причин, а у зв'язку з чим відсутні підстави для його відновлення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Тобто зазначена стаття встановлює право, а не обов'язок суду поновити пропущений процесуальний строк.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Сервисы для юристов