ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2017 року Справа № 916/1575/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 03 жовтня 2016 р. Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2016 р. у справі№ 916/1575/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта"доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"про стягнення 64 277,41 грн. ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача 29 505,23 грн. страхового відшкодування, 19 961,70 грн. пені, 13 580,96 грн. інфляційних втрат, 1 229,52 грн. річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року ( суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 р. (головуючий - Станік С.Р., судді - Скрипка І.М., Корсакова Г.В.), позов задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" страхове відшкодування в розмірі 29 005 (двадцять дев'ять тисяч п'ять) грн. 23 коп., 3 % річних в розмірі 1 208 (одна тисяча двісті вісім) 68 грн., інфляційних втрат в розмірі 13 393 (тринадцять тисяч триста дев'яносто три) грн. 17 коп., та відшкодування судового збору в сумі 934 (дев'ятсот тридцять чотири) грн. 84 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, а в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, між ОСОБА_3 (страхувальник) та ПрАТ "СК "Провідна" (страховик) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/4211000, строком дії з 15.11.2013 по 14.11.2014, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність осіб, які на законних підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб "Volvo", д.н.з. НОМЕР_1. Ліміт відповідальності за вказаним полісом становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу марки Volvo, д.н. НОМЕР_1, яка сталася 15.07.2014 р., було пошкоджено майно позивача - ролетні ворота розміром 4470*4450, скріплені петлі 21 шт., ролики із петлями 18 шт., ребра жесті 3 шт., механізм підйому воріт, підйомний трос, про що зазначено в акті огляду про загибель, пошкодження, втрату майна, яке належить ТОВ "Дельта" від 16.07.2014 р. (а.с.51,т.1).
Між ТОВ "Дельта" та фірма "Радуга-N" у формі ТОВ 11.11.2014 р. було укладено договір № 11/11/14 на виготовлення і встановлення, відповідно до якого виконавець зобов'язаний виготовити, встановити на об'єкті замовника і передати у власність замовнику полотно секційних воріт (4500*4500мм) в кількості 1 комплект, а замовник зобов'язується прийняти товар, роботи по його встановленню і оплатити на умовах даного договору (а.с. 114-116, т.1).
Згідно з п. 3.1. договору, загальна вартість договору складає 39 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 6633,33 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за товар і роботу по його установці здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця: 26005010314947 в ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк", МФО 380582, ЄДРПОУ 3104921.
На підставі виставленого рахунку замовник здійснює повну передплату загальної вартості даного договору в розмірі 39 800,00 грн., в т.ч. ПДВ.
На виконання умов договору від 11.11.2014 р. позивач здійснив передоплату в розмірі 39800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 138 від 11.11.2014 р. (а.с.10,т.1).
За актом здачі-приймання виконаної роботи від 11.11.2014, позивач прийняв виконані роботи з виготовлення та встановлення полотна секційних воріт (4500*4500мм) в кількості 1 комплект на суму 39 800,00 грн. (а.с.9,т.1).
Згідно звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою : вул. 10 км автодороги Одеса - Б.Дністровський - Монаши, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертум-АВЕ" (оцінювач ОСОБА_4.) , від 13.01.2015 р., загальна вартість матеріального збитку становить 12 953, 72 грн. (а.с. 85-100, т.1).
16.01.2015 р. відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 10 294,77 грн., виходячи з вищевказаного звіту (12 953,72 грн. - 20 % податку на додану вартість ( у зв'язку з ненаданням доказів позивачем щодо проведення відновлювального ремонту підприємства - платника ПДВ - 500 грн. франшизи ).
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказаний звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 13.01.2015, не є належним та допустимим доказом в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, який би підтверджував вартість оціненого матеріального збитку, оскільки розмір збитку розрахований за формулою, яка передбачає наявність таких показників, як вартість ремонтних робіт без матеріалів (визначена оцінювачем в сумі 2 128,89 грн.), вартість використаних будівельних матеріалів виробів та конструкцій (визначена оцінювачем в сумі 14 433,11 грн.), коефіцієнт фізичного зносу будівельних матеріалів, виробів та конструкцій (визначений оцінювачем у розмірі 25% = 3 608,28 грн.), вартість експлуатації машин та механізмів (0,00 грн.). Вказані показники були розраховані оцінювачем на підставі доданих до звіту локального кошторису на будівельні роботи на суму 13 626,07 грн., зведеної розрахункової відомості об'єкта, загальної відомості ресурсів, договірної ціни на суму 16 562,29 грн. Ці документи долучені оцінювачем до звіту, але у звіті не міститься посилань на підставі чого вони складені, які показники в них застосовані та на підставі чого, вказані документи не засвідчені жодним підписом та печаткою.
Крім того, звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення пошкодженого майна, а реальним підтвердженням виплати суми за відновлювальний ремонт пошкодженого майна, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
А тому, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, ст. 979 ЦК України, з відповідача було стягнуто різницю між вартістю понесених позивачем витрат на відновлення пошкоджених гаражних воріт та сплаченим відповідачем страховим відшкодуванням згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, з урахуванням франшизи та на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виплати вказаної суми.
Проте, погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій неможливо з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку про те, що у момент укладення договору обов'язкового страхування відповідальності страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди на умовах, визначених саме цим законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Сервисы для юристов