Постанова ВГСУ від 01.03.2017 року у справі №910/13692/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 910/13692/16 Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Сибіги О.М., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Внг Еко Капітал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі№ 910/13692/16 Господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства "Ойл Експортерз Лімітед" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Внг Еко Капітал" простягнення грошових коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаЧиж С.С.- відповідача Анапріюк А.С.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року Дочірнє підприємство "Ойл Експортерз Лімітед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Внг Еко Капітал", в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 63797,68 грн., з яких 63650,68 грн. - сума основного боргу та 147 грн. - 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.16 (суддя Ващенко Т.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 63650,68 грн. - основного боргу та 17,94 грн. - 3% річних. В іншій частині в позові відмовлено. Вирішено питання розподілу судового збору.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 29.11.2016 змінив рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судового збору, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1375,21 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Внг Еко Капітал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального, просить їх скасувати в частині задоволених вимог, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Внг Еко Капітал" 24.02.2017 на адресу Вищого господарського суду України надійшли додаткові письмові пояснення щодо своєї касаційної скарги.

Дочірнє підприємство "Ойл Експортерз Лімітед" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 01/03-01 від 01.03.2016.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання здійснити комплекс робіт по електромонтажу на території та в будівлях заводу з переробки деревини та виробництва пелет за адресою: вул. Шевченка, 96, с. Жубровичі, Олевського району Житомирської області, згідно затвердженого кошторису на об'єкт.

Згідно з пунктами 2.1-2.3 договору, вартість робіт, накладних і транспортних витрат, необхідних для виконання робіт зазначена в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Остаточна вартість робіт коригується при остаточному розрахунку згідно з актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт. Кошторисна вартість є динамічною. Зміна кошторисної вартості залежить від вартості матеріалів, обсягів та видів виконуваних робіт, що письмово узгоджується зі сторонами та оформлюється додатковою угодою до договору. Передбачена договором ціна може змінюватись за погодженням сторін шляхом внесення змін до кошторисів і до договору лише за наявності обставин: зміна обсягів і складу робіт за рішенням замовника; зміна за рішенням або з вини замовника строків будівництва; зупинка робіт за рішенням замовника.

Пунктом 2.5 договору сторони передбачено, що розрахунок з підрядником за виконані роботи проводиться по кожному етапу протягом п'яти банківських днів після підписання відповідного акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

При цьому, відповідно до пункту 3.3 договору роботи виконуються поетапно, завершення кожного етапу оформляється актом прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач, мотивує свої вимоги тим, що він свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в той час, як відповідач за надані послуги розрахувався лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 63650,68 грн.

Відповідач, мотивував свої заперечення в суді першої інстанції тим, що між позивачем та відповідачем не було укладено будь-яких додаткових угод до основного договору щодо збільшення кошторисної вартості робіт на суму 29062,19 грн., а тому просив в цій частині позовних вимог відмовити. Крім того, в подальшому представником відповідача суду першої інстанції було подано відзив до позовної заяви, в якому заперечувалось наявність у представника відповідача, який підписав спірний договір достатніх повноважень на вчинення таких дій, що виключають можливість задоволення заявлених позовних вимог.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Ойл Експортерз Лімітед", суди виходили з доведеності позивачем факту надання послуг на зазначену суму, факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 63650,68 грн., а також факту виникнення у відповідача зобов`язання та настання строку з його оплати, в той час, як відповідачем, належними та допустимими доказами зазначені факти не були спростовані.

Зазначені висновки колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами був погоджений кошторис в загальному розмірі 504588,49 грн. шляхом підписання та скріплення печатками додатків до договору: № 1.1, № 1.2, № 1.3, № 1.4.

Сторони в пунктах 2.4, 2.6 договору погодили, що замовник здійснює оплату відповідно до графіка оплат (додаток № 3 до договору). Поетапна оплата виконаних робіт відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт проводиться згідно з додатком № 3 до договору. Якщо роботи виконуються з випередженням графіка, замовник оплачує виконані роботи відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт.