Постанова ВГСУ від 01.03.2017 року у справі №908/431/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 908/431/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси", м. Запоріжжяна постановувід 04.10.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 908/431/14 господарського суду Запорізької областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Аякси"за участю 1. товарної біржі "Катеринославська", м. Дніпро; 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос і К", м. Запоріжжя;кредитори 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Севастьянов та партнери", м. Запоріжжя; 2. концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя; 3. публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Київ;ліквідатор Швець А.Ю. (голова ліквідаційної комісії), м. Запоріжжяв судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Укрсоцбанк"Ганага А.С., довір.;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2014 порушено провадження у справі № 908/431/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" (далі - ТОВ "Аякси", боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Постановою від 28.02.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Швець А.Ю., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

У липні 2016 року від публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", кредитор) надійшла заява про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 16.06.2016 з продажу заставного майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу (далі - спірний аукціон).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.08.2016 (суддя Ніколаєнко Р.А.) у справі № 908/431/14, у задоволенні зазначеної заяви кредитора відмовлено, скасовано обтяження майна банкрута ТОВ "Аякси" та інше.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (судді: Геза Т.Д. - головуючий, Ушенко Л.В., Мартюхіна Н.О.) ухвалу від 02.08.2016 скасовано, результати другого повторного аукціону від 16.06.2016 визнано недійсними, відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про скасування обтяжень майна боржника та зобов'язано державного реєстратора внести відомості про обтяження майна банкрута до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Аякси".

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване грубим порушенням ліквідатором ТОВ "Аякси" ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 59, ч. 1 ст. 54 Закону про банкрутство, зокрема суд зазначає про: недоведеність ліквідатором ТОВ "Аякси" законних підстав для скасування другого повторного аукціону призначеного на 15.02.2016; не зазначення у тексті проекту договору купівлі-продажу, що приведений в оголошенні про проведення другого повторного аукціону на 16.06.2016, інформації про наявність обтяжень майна банкрута; порушення строку проведення аукціону, визначеного ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство.

Крім того, суд наголосив на тому, що дії ліквідатора, спрямовані на реалізацію заставного майна боржника, у тому числі укладення договору доручення з організатором аукціону - товарною біржею "Катеринославська" (далі - ТБ "Катеринославська", організатор аукціону), були вчинені після закінчення, встановленого ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, строку ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2016, боржник - ТОВ "Аякси" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу від 02.08.2016 залишити в силі. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 23, 38, 46, 52, 55 Закону про банкрутство. Скаржник зазначає, що другий повторний аукціон відбувався з дотриманням положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство, а в розумінні ч. 7 ст. 46 Закону про банкрутство ліквідатор Швець А.Ю. діяв в межах своїх повноважень.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство встановлено порядок організації та продажу майнових активів боржника в процедурі ліквідації.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону про банкрутство в оголошенні про проведення аукціону наводиться текст договору, що укладається на аукціоні крім умови про ціну та зазначення особи покупця. При цьому обов'язковою умовою договору купівлі-продажу майна є відомості про наявність або відсутність обтяжень стосовно останнього (ч. 2 ст. 50 Закону про банкрутство).

Як встановлено судом апеляційної інстанції на момент публікацій оголошення 28.04.2016 про проведення спірного аукціону на сайті Вищого господарського суду України майно, що підлягало реалізації перебувало в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк", однак в п.1.3 проекту договору зазначалося, що продавець гарантує, що майно на момент його підписання не є проданим, подарованим або відчуженим іншим способом третім особам, не знаходиться в податковій заставі, в спорі не перебуває, заборона (арешт) щодо нього відсутні.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 54 Закону про банкрутство організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.

Однак, з опублікованого 03.02.2016 на сайтах Вищого господарського суду України та на Міністерства юстиції оголошення про скасування другого повторного аукціону від 15.02.2016 не вбачається доведеність законних підстав для його скасування з огляду на відсутність переліку документів, без яких проведення останнього було неможливим.

На виконання приписів ч.2 ст. 65 Закону про банкрутство у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон, якщо інше не встановлено договором.

Між тим призначений вперше на 15.02.2016 року другий повторний аукціон з реалізації майна банкрута скасований 03.02.2016 року, а заявку на проведення другого повторно аукціону подано ліквідатором Швець А.Ю. тільки 27.04.2016 року, який призначено на 16.06.2016 року, тобто більше ніж через чотири місяці після скасування призначеного вперше другого повторного аукціону.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом № 08.706-297/67-17145 від 26.08.2015 ПАТ "Укрсоцбанк" надало згоду виключно на проведення першого аукціону з реалізації в процедурі банкрутства ТОВ "Аякси" заставного майна боржника у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, визначеною незалежною оцінкою без можливості її зниження. Окремо при цьому зазначивши, що у разі визнання аукціону таким, що не відбувся, реалізація заставного майна боржника може мати місце тільки після попереднього погодження умов його продажу з забезпеченим кредитором - ПАТ "Укрсоцбанк".

В подальшому 17.03.2015 між ТОВ "Аякси" в особі ліквідатора Швець А.Ю. (замовник аукціону) та ТБ "Катеринославська" укладено договір-доручення № 170301МБ на проведення аукціону з продажу майна боржника у відповідності з Законом про банкрутство, а 16.06.2016 організатором аукціону на другому повторному аукціоні було реалізовано майно боржника за ціною 40 726, 58 грн. з початковою вартістю у сумі 4 072 656,02 грн.

Варто зауважити, що порядок реалізації майна боржника регулюється, як загальними приписами Закону про банкрутство, а саме розділу ІІІ щодо продажу майна, що є предметом забезпечення та розділу ІV щодо продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, так і обмежувальними нормами ст. 20 Закону про банкрутство, щодо визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника.

Згідно зі ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори), які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо боржник здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Системний аналіз розділів ІІІ, ІV та ст. 20 Закону про банкрутство дає підстави дійти висновку про необхідність продажу майна боржника за початковою вартістю не меншою від сукупності визнаних господарським судом вимог кредиторів, однак не нижчою від його ринкової вартості.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.