ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 287/105/18
провадження № 51-4287км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
виправданий ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000084, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 ,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішеньта призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку стосовно ОСОБА_6 . Вирок не відповідає приписам статей 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Апеляційний суд розгляд провів формально, всупереч правилам ст. 419 КПК України не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Вважає, що апеляційний суд безпідставнопогодився з висновками суду першої інстанції щодо визнання недопустимими низки доказів винуватості ОСОБА_6 .
Зокрема, є незаконними твердження суду про те, що судову будівельно-технічну та економічну експертизу проведено неповноваженою особою, оскільки експерт ОСОБА_8 не є експертом Житомирського відділення КНДІСЕ, а є приватним підприємцем та працює в експертній установі за трудовою угодою. Так, відповідно до вимог статей 7, 10 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється лише судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. До проведення судових експертиз можуть залучатися судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, за певних умов щодо їх освітньо-кваліфікаційного рівня та підготовки, і відповідність цим вимогам експерта ОСОБА_8 не заперечується. Крім того, при проведенні експертних досліджень експерти самостійно не збирали жодні матеріали, не вибирали вихідні дані у порушення вимог Інструкції про проведення судових експертиз та експертних досліджень, як указав у вироку суд, а дослідили ті матеріали кримінального провадження, які було скеровано на їх адресу слідчим. Визнання висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи недопустимим доказом без належної аргументації щодо порушення фундаментальних прав або свобод, а також з посиланнями на порушення вимог КПК України та вказаної Інструкції, які не мають об`єктивного підтвердження, порушує засади законності, змагальності сторін і свідчить про неправильне застосування судом кримінального закону.
Крім того, судом визнано недопустимими доказами акти обмірів виконаних робіт з підстав допущення порушень при залученні спеціалістів, а також акт позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства з підстав відсутності у прокурора та слідчого повноважень на призначення ревізії. Однак суди не врахували, що в основу обвинувачення щодо заволодіння ОСОБА_6 бюджетними коштами, які були сплачені замовником за роботи, що фактично виконані не були, покладено саме висновки експерта ОСОБА_8 , який відповіді на поставлені запитання слідчого зробив не на підставі актів обмірів виконаних робіт та акту ревізії, що судами визнані недопустимими доказами, а шляхом співставлення переліку, вартості та об`єму робіт, вказаних в актах виконаних робіт, та даних, отриманих ним за результатами проведеного візуально-інструментального та натурного обстеження об`єктів дослідження, що чітко вказано ним як у самому висновку, так і під час надання показань у ході судового розгляду. Вихідні дані для проведення експертного дослідження були отримані експертом ОСОБА_8 відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, контрольні обміри в період з 14 по 20 червня 2017 року проводились у складі комісії, створеної на підставі розпорядження сільського голови, у тому числі за участю самого ОСОБА_6 , який жодних заперечень не заявляв.
Сервисы для юристов