ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2016 року Справа № 916/1938/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиколективного сільськогосподарського підприємства "ім. А.В.Трофімова"напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015у справігосподарського суду Одеської області №916/1938/15за позовомколективного сільськогосподарського підприємства "ім. А.В.Трофімова"до1. Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивача:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області,за участюпрокурора Одеської області,пропро визнання недійсним розпорядження,за участі представників сторін:
від прокуратури - не з'явилися,
від позивача - не з'явилися,
від відповідача-1 - не з'явилися,
від відповідача-2 - Крагель М.М.,
від третьої особи - не з'явилися
У С Т А Н О В И В:
12.05.2015 колективне сільськогосподарське підприємство "ім. А.В. Трофімова" звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Овідіопільської районної державної адміністрації Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс" про визнання недійсним розпорядження №666 від 31.08.2005, яким за останніми визнано право власності на залізничні під'їзні колії №1, 2, 3, що знаходяться на території Молодіжненської сільської ради Овідіопільського району при станції Іллічівськ Одеської залізниці.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, КСП "ім. А.В. Трофімова" з посиланням на приписи ст.19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.328 Цивільного кодексу України, зазначали, що Овідіопільська районна державна адміністрація видала спірне розпорядження поза межами визначеної законом компетенції. Звертали увагу, що зазначене розпорядження порушує права позивача з огляду на те, що майно, право власності на яке оспорюваним актом визнано за ТОВ "Агротранс", належить КСП "ім. А.В. Трофімова" на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області.
ТОВ "Агротранс" заперечуючи проти позовних вимог стверджували, що зі змісту договору купівлі-продажу державного майна не убачається, що його предметом були залізничні під'їзні шляхи №1, 2, 3, на які у 2005 році ТОВ "Агротранс" набуто право власності, що виключає можливість придбання цього майна КСП "ім. А.В. Трофімова" у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області у 2009 році за договором купівлі-продажу, тому права колективного сільськогосподарського підприємства не порушені. Звертали увагу, що правомірність та законність прийняття оскаржуваного розпорядження було неодноразово підтверджено рішеннями судів, а дії голови Овідіопільської районної державної адміністрації не порушували прав, свобод та інтересів КСП "ім. А.В. Трофімова".
Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській області у письмових поясненнях зазначали, що оспорюване розпорядження, яким визнано право власності за ТОВ "Агротранс" на відповідну колію не порушує інтересів держави та не зачіпає права чи інтереси сторін договору купівлі-продажу №455 від 10.04.2009.
29.07.2015 рішенням господарського суду Одеської області (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін 12.11.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Поліщук Л.В., Воронюк О.Л., Туренко В.Б.) у задоволенні позову відмовлено мотивуючи тим, що визначені у оспорюваному акті залізничні колії не входили до складу агропромислового комплексу на момент його приватизації та не відносилися до майна державної власності, у зв'язку з чим не були відчужені фондом позивачу за договором купівлі-продажу від 10.04.2009.
У касаційній скарзі колективне сільськогосподарське підприємство "ім. А.В. Трофімова" посилалися на неповне установлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, вимоги якого вважали законними та обгрунтованими. Зазначали, що попередніми судовими інстанціями не було досліджено: обсяг повноважень голови Овідіопільської районної державної адміністрації щодо видачі спірного розпорядження, відповідність останнього вимогам законодавства, підстави його видачі. Вважали, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно відхиляли неодноразові клопотання позивача про проведення судово-будівельної експертизи з метою ідентифікації спірних під'їзних залізничних колій.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про відхилення позовних вимог, попередні судові інстанції виходили з того, що визначені в оспорюваному акті голови Овідіопольської районної державної адміністрації залізничні колії не входили до складу агропромислового комплексу на момент його приватизації та не відносилися до майна державної власності, у зв'язку з чим не були відчужені регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області позивачу за договором купівлі-продажу від 10.04.2009, а тому оскаржуваним розпорядженням їх законні права та інтереси не порушено.
Розглянувши спір у порядку господарського судочинства, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишив поза увагою, що відповідачем у цій справі є Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, яку у відповідності до положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" віднесено до системи органів виконавчої влади, а рішення, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, які за своїм змістом мають публічно-правовий характер. Проте у відповідності до підпункту 4 пункту 1 статті 12 ГПК України спори, що виникають із публічно-правових відносин до підвідомчості господарських судів України не віднесено.
Ураховуючи, що позивачем визначено предметом судового розгляду визнання недійсним розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 31.08.2005 №666 - акт індивідуальної дії, колегія суддів дійшла висновку, що такий спір є виключно публічно-правового характеру. Вимоги, які давали б підстави зазначений спір визначити як спір про право, позивачем не заявлялись.
Зі змісту пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України убачається, що у разі встановлення судом, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі підлягає припиненню.
Керуючись п.4 ст.1119, ст.ст.1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу колективного сільськогосподарського підприємства "ім. А.В.Трофімова" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015 у справі №916/1938/15 скасувати.
Провадження у справі №916/1938/15 припинити.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк
Сервисы для юристов