ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/19719/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року у справі № 826/20946/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоушин Україна» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту перевірки № 1596/26-59-22-06/37404254 від 31.10.2014; зобов'язання ДПІ вилучити з інформаційних (електронних) баз даних органів державної податкової служби України зазначений акт перевірки, відновити в електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які були включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 1.02.2014 до 30.04.2014.
На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності.
12 лютого 2015 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано ДПІ вилучити з інформаційних (електронних) баз даних органів державної податкової служби України акт перевірки № 1596/26-59-22-06/37404254 від 31.10.2014, відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих Товариством, які були змінені податковим органом на підставі зазначеного акту перевірки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Задовольняючи позов, суди зазначили, що податковий орган безпідставно здійснив коригування показників податкової звітності Товариства на підставі акту перевірки, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, з 17.10.2014 до 23.10.2014 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ «Мєгасофт» за період з 1.02.2014 до 30.04.2014, за наслідками якої 31.10.2014 був складений акт перевірки № 1596/26-59-22-06/37404254.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом була внесення інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.
При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.
Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.
З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки № 1596/26-59-22-06/37404254 від 31.10.2014.
Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до АІС «Податковий блок» інформації на підставі акту перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Сервисы для юристов