ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/22099/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з земельного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області - державного інспектора сільського господарства України в Закарпатській області Карасьова Івана Ілліча, про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 11.08.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області Карасьова І.І. протиправними.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 року, позов задоволено. Визнано дії головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з земельного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області - державного інспектора сільського господарства України в Закарпатській області Карасьова І.І. при проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства, щодо законності прийняття розпорядження Тячівською РДА від 11.06.2012 року за № 356, від 12.06.2013 року за № 357 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" та оформлення акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.12.2013 року протиправними.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову, Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення у зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.12.2013 року був складений головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області - державним інспектором сільського господарства України в Закарпатській області Карасьовим І.І.
Акт перевірки було складено за результатами проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства, щодо законності прийняття розпорядження Тячівською РДА від 11.06.2012 року за № 356 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яка в свою чергу здійснювалася на підставі листа прокуратури Тячівського району від 22.10.2013 року за № 87-6022 вих.-13 (6022).
В Акті перевірки інспектор вказав, що проводиться позапланова перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства та щодо законності прийняття 11.06.2012 року розпорядження Тячівської РДА № 356 «Про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок» та зазначив, що результати перевірки базуються на перевірці розпорядження Тячівської РДА № 357 «Про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок», яким конкретним особам затверджено проекти землеустрою та передано земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Зазначені в акті перевірки кадастрові номери земельних ділянок, позивачу не належать, а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно зазначено інший кадастровий номер НОМЕР_3.
Частинами 6, 7 статті 7Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом дослідження під час розгляду позовних вимог про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки має бути порядок призначення та проведення перевірки.
Разом з тим, дії по складанню акта перевірки та внесення до нього певних висновків не стосуються питань призначення та проведення перевірки. Тому суди не повинні оцінювати будь-які висновки, викладені в актах, що складаються за наслідками спірних перевірок.
Слід зазначити, що у цьому випадку акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України.
Висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій інспекторів та їх особистої думки.
Враховуючи викладене, акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, сам по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Вказаний акт є документом, з урахуванням якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або дій, вчинених з урахуванням висновків такого акта.
Натомість, як зазначалось, під час розгляду позовних вимог про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки предметом дослідження має бути порядок призначення та проведення перевірки.
При цьому, необхідною умовою, з урахуванням положень статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є встановлення судом наявності порушених прав, які підлягають захисту та відновленню.
Сервисы для юристов