ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2016 р. м. Київ К/800/46733/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівЄрьоміна А.В. Кравцова О.В. секретар судового засідання Носенко Л.О.,
за участі представників: Державної фінансової інспекції в м. Києві Кирилюк А.С., Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві Крижевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку у залі суду справу за позовом Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в м. Києві до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Інспекція) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року
в с т а н о в и л а :
У березні 2014 року ДФІ в м. Києві в Окружному адміністративному суді
м. Києва пред'явила позов до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
Просила зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві виконати в повному обсязі пункт 3 та пункт 6 вимоги ДФІ в м. Києві від 02 грудня 2013 року № 26-072-14-14/16459, зокрема відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 23 843,66 грн. та повернути кошти до державного бюджету в сумі
22 987,00 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не забезпечила виконання в цілому вимог про усунення порушень, зазначених в листі від 02 грудня 2013 року № 26-072-14-14/16459.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року, адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вчинити певні дії, зокрема виконати в повному обсязі пункт 3 та пункт 6 вимоги ДФІ в
м. Києві від 02 грудня 2013 року № 26-072-14-14/16459, зокрема:
- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 23 843,66 грн. (пункт 3 письмової вимоги);
- повернути кошти до державного бюджету в сумі 22 987,00 грн. (пункт 6 письмової вимоги).
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 листопада 2013 року ДФІ в м. Києві складено акт № 072-30/2564 про ревізію фінансово-господарської діяльності Державної податкової служби у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за період з 01 січня 2010 року по 31 липня 2013 року.
На підставі складеного Акту, 02 грудня 2013 року позивачем винесено Вимогу № 26-072-14-14/16459 щодо усунення порушень виявлених ревізією, останньою вимагав надати інформацію про вжиті заходи до 30 грудня 2013 року.
Відповідачем до 30 грудня 2013 року не усунуто порушення визначенні пункту 3 та пункту 6 Вимоги, в яких зазначається те, що:
- в порушення вимог пункту 1 статті 19 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкову державне пенсійне страхування", пункту 2 статті 19 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкову державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 1 статті 7, статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", Інспекцією у період з 01 січня 2010 року по 31 липня 2013 року, з сум індексації грошового забезпечення проводилось утримання та нарахування внесків до державних цільових фондів і єдиного внеску за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що призвело до зайвого нарахування та перерахування внесків на суму 23 843,66 грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Інспекції на відповідну суму, у зв'язку з чим позивач вимагає відшкодувати нанесену матеріальну шкоду у сумі 23 843,66 грн.;
- в порушення вимог пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, Інспекцією до пропозицій в бюджетних асигнуваннях та розрахунків потреби в бюджетних асигнуваннях за КПКВ 3507010 "Керівництво та управління у сфері контролю за дотриманням та виконанням податкового законодавства" по КЕКВ 1163 "Оплата електроенергії" та КЕКІ 1164 "Оплата природного газу" на 2011-2012 роки не враховані суми дебіторської заборгованості, внаслідок чого Інспекцією завищено потребу в бюджетних асигнуваннях, в тому числі на 2011 рік в сумі 9 630,86 грн. та на 2012 рік в сумі 38 356,14 грн., яку профінансовано в повному обсязі та відповідно до статті 116 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI є порушенням бюджетного законодавства, у зв'язку з чим позивач вимагає повернути кошти до державного бюджету в сумі 22 987 грн. (з урахуванням частково відшкодованої в ході ревізії суми 25 000 грн. відповідно до довідки).
З метою зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві виконати пункти 3 та 6 Вимоги № 26-072-14-14/16459, ДФІ інспекція в м. Києві звернулася з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем безпідставно не усунуті порушення фінансового законодавства, які відображені у пунктах 3 та 6 Вимоги № 26-072-14-14/16459, і які полягають у невідшкодуванні нанесеної матеріальної шкоди в сумі 23 843,66 грн. та у неповерненні до державного бюджету коштів в сумі 22 987 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.
Сервисы для юристов