ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа №420/1465/25
адміністративне провадження № К/990/36119/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/1465/25
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року (суддя-доповідач - Осіпов Ю.В., судді: Коваль М.П., Кравченко К.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_2 , відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення В/ч НОМЕР_1 від 16 грудня 2024 року за №2368/16605, яким відмовлено солдату ОСОБА_1 у звільненні з військової служби у запас на підставі абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та відсутністю інших осіб, які могли б здійснювати за ним догляд;
- зобов`язати В/ч НОМЕР_1 вчинити дії для звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та відсутністю інших осіб, які могли б здійснювати за ним догляд.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії В/ч НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; зобов`язано В/ч НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, серед іншого, просив відстрочити сплату судового збору з подання апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано п`ятиденний строк для усунення вказаних недоліків; витребувано з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/1465/25.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 420/1465/25 повернуто апелянту, оскільки від апелянта не надійшло жодних клопотань та заяв з приводу усунення недоліків апеляційної скарги або продовження строків на усунення її недоліків.
18 червня 2025 року відповідач вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Одночасно з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у задоволені клопотання В/ч НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказати інші підстави для поновлення такого строку.
На виконання вимог ухвали суду відповідач 02 липня 2025 року подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі №420/1465/25.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, враховуючи той факт, що апеляційна скарга, яка подана вперше - 05 травня 2025 року та, у подальшому, залишена без руху - 06 травня 2025 року (фактично отримана апелянтом 07 травня 2025 року) і повернута 19 травня 2025 року (фактично отримана 20 травня 2025 року), у той час як повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося 18 червня 2025 року.
Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося через місяць після повернення первинної апеляційної скарги, що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Апеляційний суд зауважив, що підставою для повернення апеляційної скарги, поданої 05 травня 2025 року, стала несплата апелянтом судового збору і суд надав відповідачу достатньо часу для вирішення питання, пов`язаного з його сплатою. Водночас, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
На думку суду, в апелянта, який діє як суб`єкт владних повноважень та має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, було достатньо часу для сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Сервисы для юристов