ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 380/12408/25
адміністративне провадження № К/990/42253/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (суддя-доповідач Глушко І. В., судді: Затолочний В. С., Судова-Хомюк Н. М.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - відповідач, Личаківська райадміністрація), у якому просив:
- визнати порушення права на звернення Личаківською райадміністрацією, а саме: неналежний розгляд заяви позивача від 06 березня 2025 року та необґрунтованість відповіді на заяву; неправомірна та незаконна відмова в розгляді заяви від 06 березня 2025 року;
- зобов`язати відповідача провести повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2025 року згідно вимог законодавства про звернення громадян та з урахуванням висновків адміністративного суду.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем порушено процедуру розгляду його заяви, зокрема статтю 40 Конституції України та статті 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», при цьому Личаківська райадміністрація умисно ухиляється від надання відповіді на звернення позивача по суті поставлених питань.
ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.
06 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Личаківської райадміністрації з заявою, у якій повідомив про недоліки в діяльності державних органів з питань благоустрою міста та просив надати пояснення щодо виявлених недоліків.
У відповідь на цю заяву, листом Личаківської райадміністрації від 10 березня 2025 року № 33-вих-34413 повідомлено про відсутність підстав для надання відповіді на заяву позивача, оскільки у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 380/23360/24 за позовом ОСОБА_1 до Личаківської райадміністрації, третя особа: Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії. Предметом цієї справи є саме ті питання, які містяться у заяві ОСОБА_1 від 06 березня 2025 року, а тому відповідь на них відповідачем була надана у рамках справи № 380/23360/24.
Уважаючи, що відповідачем протиправно не розглянуто заяву і не надано відповіді по суті поставлених питань, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів, визначених Законом України «Про звернення громадян».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Личаківської райадміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви (не сплачено судовий збір). При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не було подано належних документів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище позивача.
Уважаючи таке судове рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 08 вересня 2025 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху. Запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, виконати вимоги даної ухвали та усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цей же строк. Водночас, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мотивуючи тим, що надана позивачем довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не є достатнім доказом підтвердження його незадовільного майнового стану, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника за попередній 2024 рік, а містить інформацію про суми доходу лише за четвертий квартал 2024 року. Інші надані в підтвердження доводів про наявність передбачених пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» обставин копії судових рішень не є належними доказами в обґрунтування підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.
На виконання цієї ухвали, 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав клопотання, у якому зазначив, що відомості, які містяться у витязі з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що доданий до апеляційної скарги, стосуються періоду з січня 2024 року по квітень 2025 року, а тому висновки суду апеляційної інстанції про ненадання доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивача є помилковими. Крім того, позивач повідомив суд, що він додатково звернувся до ДПС України з запитом щодо процедури оформлення витягів з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та їх достовірності. При цьому, позивач повторно просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №380/12408/25 відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 380/12408/25 повернуто скаржнику.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у строк, установлений ухвалою суду від 08 вересня 2025 року, не усунув недоліки апеляційної скарги.
Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки ним не надано належних доказів, які б свідчили про неможливість такої сплати.
Водночас, суд апеляційної інстанції наголосив, що питання щодо звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони. Звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Однак, позивач не довів указаних обставин.
Сервисы для юристов