ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 380/12192/25
адміністративне провадження № К/990/49423/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/12192/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року (головуючий суддя Шавель Р.М., судді - Бруновська Н.В., Шинкар Т.І.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), у якому просив:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 24 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року усього грошового забезпечення, в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших), що виплачувались в цей період, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022рік» станом на 01 січня 2022 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 24 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року усього грошового забезпечення, в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших), що виплачувались в цей період, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 24 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 24 квітня 2022 року до 19 травня 2023 року, грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_2 звернулася до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі №380/12192/25 повернуто скаржнику.
5. Суд установив, що апеляційну скаргу від імені НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (Військова частина НОМЕР_2 ) подано та підписано Шевченком В.В., який не зазначив своє посадове становище, а на підтвердження повноважень указаної особи до апеляційної скарги долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
6. З`ясував, що у відомостях з ЄДР указані такі повноваження представника Шевченка В.В.: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; (самопредставництво з правом підписання та подання позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг та інших процесуальних документів, посвідчення копій, пред`явлення виконавчих документів до виконання, з правом оскарження рішень, ухвал, постанов)) - представник.
7. Зауважив, що повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію. При цьому, інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
8. Констатував, що повноваження Шевченка В.В., зазначені у витягу з ЄДР, визначені саме як повноваження представника, що свідчить про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
9. Ураховуючи, що документи, які підтверджують, що Шевченко В.В. уповноважений підписувати апеляційну скаргу чи є особою, яка діє відповідно до Закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), на підставі яких він здійснює самопредставництво у цій справі, відсутні, суд апеляційної інстанції вирішив, що останнім не надано підтвердження його повноважень як представника у справі, а тому апеляційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Не погоджуючись із такими судовими рішенням Військова частина НОМЕР_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
11. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваного судового рішення відповідач переконує, що з огляду на частину першу статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості з ЄДР є достатнім та належним доказом підтвердження повноважень Шевченка Володимира Володимировича на подання апеляційної скарги.
Сервисы для юристов