ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 240/15039/25
адміністративне провадження № К/990/4095/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (суддя Окіс Т. О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року (судді: Шидловський В. Б, Капустинський М. М., Сапальова Т. В.) у справі № 240/15039/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 06 травня 2024 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов`язати ТЦК провести перерахунок та доплатити позивачу за період з 24 лютого 2022 року по 06 травня 2024 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Надано позивачу строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогами за період з 19 липня 2022 року по 06 травня 2024 року із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.
Роз`яснено позивачу, що в разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява у відповідній частині буде повернута позивачу.
3. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2025 року в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовив та визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Продовжив ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі суду від 10 червня 2025 року недоліків на 5 (п`ять) днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснив, що в разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява у відповідній частині буде повернута.
4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено.
Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 06 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
5. Повертаючи позовні вимоги ОСОБА_1 у вказаній частині особі, яка її подала, Житомирський окружний адміністративний суд указав, що про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті. Позивач щомісячно отримував грошове забезпечення, а тому мав можливість з`ясувати для себе розмір складових грошового забезпечення, зокрема таких, як посадовий оклад та оклад за військовим званням. Однак, ані під час проходження служби, ані після звільнення з військової служби позивач не вчинив дій, направлених на отримання недоотриманої частини грошового забезпечення. Жодних доводів щодо існування об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали вчиненню таких дій, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не наводить.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що 06 травня 2024 року позивач був повідомлений про суми, які підлягають виплаті йому при звільненні, а відтак початок відліку строку на звернення до суду в цьому випадку розпочався з дня виключення позивача зі списків особового складу ТЦК, а саме 06 травня 2024 року. У заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об`єктивно не залежали від позивача та позбавляли його можливості звернення до суду в межах тримісячного строку.
7. За висновком Житомирського окружного адміністративного суду оскільки позовна заява в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 06 травня 2024 року, подана з пропуском строку звернення до суду, при цьому позивачем не наведено доводів та їх документального підтвердження, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом у відповідній частині за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, отже, наявні правові підстави, передбачені частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
8. Залишаючи без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з позицією суду першої інстанції, що 06 травня 2024 року позивач був повідомлений про суми, які підлягають виплаті йому при звільненні, а відтак початок відліку строку на звернення до суду в цьому випадку розпочався з дня виключення позивача зі списків особового складу ТЦК, а саме 06 травня 2024 року. Позивач не довів, що не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк.
9. Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду в частині вимог, заявлених за період з 24 лютого 2022 року по 06 травня 2024 року, тобто таких, які заявлені з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Сервисы для юристов