ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2016 року м. Київ К/9991/86232/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Ємельянової В.І.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05 травня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому зазначала, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач з березня 2007 року сплачував зазначену допомогу в іншому розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просила стягнути за 2007-2008 роки, а також зобов'язати виплачувати допомогу з 01 січня 2009 року у розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05 травня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов'язано донарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за виключенням отриманих сум.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог з 01 червня 2007 року по 11 березня 2010 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 червня 2007 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» їй призначено щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку що строк звернення до суду не пропущено з огляду на намагання позивача у досудовому порядку вирішити спір. Стягненню підлягає щомісячна державна допомога відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», обчислена з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік», з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами за 2007 рік, а протягом 2008-2009 років спірна допомога виплачувалась відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому підстав для її перерахунку немає.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З 01 червня 2007 року позивачу було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13.
Таким чином зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою праце-здатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» як помилково зазначили суди попередніх інстанцій.
Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Згідно зі статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Сервисы для юристов