ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 340/4688/21
адміністративне провадження № К/990/33610/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю:
представника позивача Харченка К.І.,
представника відповідача Данілова С.О. (у режимі відеоконференції),
розглянув як суд касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції справу №340/4688/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 (головуючий суддя Казанчук Г.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 15.07.2021 №000027070703, №000027060703, від 20.04.2021 №00013590703.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.05.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі №340/4688/21 за касаційною скаргою податкового органу.
Ухвалою суду від 03.01.2024 попередній розгляд справи призначено на 04.01.2024.
Ухвалою від 04.01.2024 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.01.2024.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Бившевої Л.І., судове засідання призначено на 30.01.2024.
Судом отримано відзив позивача на касаційну скаргу, додаткові пояснення відповідача, додаткові пояснення позивача.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги, викладені у касаційній скарзі. Вказав, що у частині застосування нульової ставки суди не надали належної оцінки обставинам справи, неправильно застосували положення статті 195 ПК України; щодо нереальності господарських операцій, - суди не врахували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах; у частині перевірки показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року, відповідач указав, що надані позивачем документи не дають змоги у повному обсязі дослідити питання правомірності формування у листопаді 2020 року показника рядка 21, який перенесений до рядка 16.1 декларації за грудень 2020 року, що залишено судами попередніх інстанцій без уваги.
Представник позивача проти доводів податкового органу заперечив, з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу. По першому епізоду спору наголосив, що для експортних операцій виникнення податкових зобов`язань пов`язано з подією - оформлення митної декларації. Щодо другого епізоду, вказав, що відносини між учасниками ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт господарської операції. В частині перевірки декларації відзначив, що позивачем надано вчасно та у повному обсязі пакет документів по операціях з придбання насіння соняшника у листопаді 2020 року, у свою чергу, за період липень-жовтень 2020 року податковим органом здійснено камеральну перевірку суми ПДВ.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
ТОВ ''ОЕЗ Градолія'' звернулось до суду з позовом, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 15.07.2021 №000027070703 на суму 17' 930' 408грн повністю, від 15.07.2021 №000027060703 на суму 6' 250' 000грн повністю, від 20.04.2021 №00013590703 в частині зменшення розміру від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 636778,93грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариством зазначено, що ТОВ ''ОЕЗ Градолія'' було укладено зовнішньоекономічний контракт, на виконання умов якого проведено вивезення за межі території України товару. Реальне вивезення товару відбулось не у грудні 2020 року, а у травні 2021 року, водночас, дані обставини не свідчать про втрату операцією статусу експортної. Таким чином, факт завершення митного оформлення товару та його вивезення за межі території України спростовує висновки акта перевірки про необхідність оподаткування операції щодо продажу товару за загальними правилом із формування податкового зобов`язання за ставкою 20%. Позивач також вказав на те, що в розумінні положень податкового законодавства підтвердженням факту експорту товару є оформлена митна декларація, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Стосовно висновків про фіктивність господарських операцій з контрагентами щодо придбання товару за наслідком чого сформовано податковий кредит, позивач вказав, що господарські операції були реальними та підтверджуються первинними документами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у відповідності до положень пункту 187.1 статті 187 ПК України виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів прив`язано, зокрема, до події, у разі експорту товарів, - оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства. Водночас, згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України, яку позивач подав. У свою чергу, для підтвердження факту завантаження товару були складені митні декларацію у березні, внаслідок чого відображено у податковій декларації за березень 2021 року у графі податкові зобов`язання за ''0'' ставкою оподаткування. Таким чином, сформовані в акті перевірки висновки про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України що призвело до заниження податкового зобов`язання та як наслідок, до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, суперечать фактичним обставинам справи та не відповідають вимогами законодавства.
Сервисы для юристов