ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/35492/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення грошової допомоги, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року, -
встановив:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на її користь недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2009 роки у розмірі 5995 гривень.
Позовні вимоги мотивувала тим, що у 2007-2009 роках їй як учаснику бойових дій виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж це визначено частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2009 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року, ОСОБА_4 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина 3 статті 22 Конституції України).
Згідно зі статтею 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до частини 3 статті 2 зазначеного Закону нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_4 є ветераном війни - учасником бойових дій та має відповідний статус, визначений Законом № 3551-XII. Позивачеві разова грошова допомога до 5 травня за 2007 рік була виплачена у квітні 2007 року в розмірі 280 гривень, за 2008 рік вказана допомога була виплачена у квітні 2008 року в розмірі 310 гривень, а за 2009 рік - у квітні 2009 року в розмірі 340 гривень.
Згідно вимог частини 1 статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 1 статті 171 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Частиною 5 статті 12 Закону № 3551-XII було передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V дію названої норми в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік, статтею 29 цього Закону встановлено виплату цієї допомоги у розмірі 280 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 29 та пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 5 статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Кабінет Міністрів України у постанові «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 12 березня 2008 року № 183 установив, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», зокрема, учасникам бойових дій, здійснюється у розмірі 310 гривень (пункт 1 постанови № 183).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втратили чинність з 9 липня 2007 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007, а положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 22 травня 2008 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008, які відповідно до положень частини 1 статті 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі. Якщо суб'єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначених норм Закону, то після прийняття рішень Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов'язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачеві щорічної разової грошової допомоги.
Сервисы для юристов