ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/2449/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за позовом управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання незаконною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2014 року управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України пред'явило позов до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - ДФІ в Херсонській області) про визнання незаконними та скасування пунктів 2, 3 вимоги відповідача від 30 липня 2014 року № 21-07-14-14/4490.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги ДФІ в Херсонській області від 30 липня 2014 року № 21-04-14-14/4490.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги ДФІ в Херсонській області від 30 липня 2014 року № 21-04-14-14/4490 в частині покладення на управління Північно-Кримського каналу обов'язку стягнути з ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь» завищення вартості робіт другого етапу на 4 людино-дня в сумі 2726,40 грн. та завищення вартості робіт другого етапу на 2 людино-дня в сумі 1363,20 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі ДФІ в Херсонській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Херсонській області на І квартал 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління Північно-Кримського каналу за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2014 року, за результатами якої складено акт від 01 липня 2014 року.
На підставі акта ревізії відповідачем надіслано на адресу позивача лист-вимогу від 30 липня 2014 року № 21-07-14-14/4490, пунктами 2 та 3 якої управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України зобов'язано:
прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань (пункт 2);
стягнути з ПрАТ "СПКТБ "Запоріжгідросталь" завищення вартості робіт 2-го етапу на 4 людино/дня на суму 2726,4 грн.;
стягнути з ПрАТ "СПКТБ "Запоріжгідросталь" завищення вартості робіт 2-го етапу на 4 людино/дня на суму 1363,20 грн.;
стягнути з ПрАТ "СПКТБ "Запоріжгідросталь" завищення вартості витрат на відрядження на суму 1920,00 грн.;
стягнути з ПрАТ "СПКТБ "Запоріжгідросталь" завищення вартості витрат на відрядження на суму 408,00 грн. (пункт 3).
Із акту ревізії слідує, що в порушення статей 7, 23 Бюджетного кодексу України та пункту 17-1 Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147, протягом 2012-2013 роки видатки на оплату спожитої електроенергії, використаної на господарські потреби на загальну суму 124 310,61 грн., провадились за рахунок асигнувань, передбачених на здійснення природоохоронних заходів за КПКВ 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь», в той час як їх необхідно було здійснювати за КПКВ 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами».
В порушення статей 526, 629, пунктів 1,2 статті 837 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 173, пунктів 1,2 статті 193 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 49 Бюджетного кодексу України та пункту 2.8 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309, впродовж 2013 року позивачем зайво сплачено підрядній організації кошти за договорами від 28 лютого 2013 року № 04/13/127 та № 05/13/128, а саме зайво сплачено завищення вартості робіт 2 етапу на 4 людино-дні в сумі 2 726,40 грн. та на 2 людино-дні в сумі 1363,20 грн., зайво сплачено завищення вартості витрат на відрядження в сумі 1920,00 грн. та 408,00 грн., що призвело до матеріальних збитків.
У зв'язку з цим відповідач у пункті 3 оскаржуваної вимоги зобов'язав позивача стягнути з підрядної організації ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь» зазначені суми.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги ДФІ в Херсонській області від 30 липня 2014 року, суд першої інстанції, аналізуючи спосіб, у який відповідач вимагає усунути порушення, прийшов до висновку, що він не спрямований на усунення виявленого порушення та передбачає вчинення позивачем дій, які не передбачені чинним законодавством.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги ДФІ в Херсонській області від 30 липня 2014 року в частині покладення на управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України обов'язку стягнути з ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь» завищення вартості робіт другого етапу на 4 людино-дні в сумі 2726,40 грн. та завищення вартості робіт другого етапу на 2 людино-дні в сумі 1363,20 грн., суд першої інстанції зазначив, що умови договорів від 28 лютого 2013 року № 04/13/127 та № 05/13/128 виконані в повному обсязі - проведено підготовчі роботи, обстеження та за їх наслідками розроблено технічні звіти, які передані позивачу.
У зв'язку із цим та ураховуючи те, що предметом договорів є виконання робіт з конкретним кінцевим результатом - розробкою технічного звіту, який і був досягнутий, ціна договору визначена сторонами і саме вона оплачена позивачем, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що управлінням Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України не було зайво сплачено підрядній організації кошти, оскільки завищення вартості робіт 2 етапу на 4 людино-дні в сумі
2 726,40 грн. та на 2 людино-дні в сумі 1363,20 грн. не відбулось.
Сервисы для юристов