ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/44137/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 17.01.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про зарахування періоду роботи в загальний пільговий стаж та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про зарахування періоду роботи в загальний пільговий стаж та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17.01.2012, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 позов задоволено. Визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську від 22.09.2011 про відмову ОСОБА_2 в призначені пільгової пенсії та скасовано. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію за Списком № 2 з дня її звернення, тобто з 01.07.2011.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 17.01.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 03.06.1986 по 17.07.1995 працювала машиністом козлового крану КП «Промвугілля», що підтверджується записом в трудовій книжці, отже за відпрацьованим стажем має право на пільгову пенсію за Списком № 2.
Відповідно до рішення комісії при ГУПФ України про результати розгляду заяви від 09.09.2011 № 52/9 вирішено зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 за Списком № 2, період роботи машиністом козлового крану з 12.08.1988 по 21.08.1992. До пільгового стажу не зарахований період роботи з 03.06.1986 по 11.08.1988, оскільки за наданими документами не підтверджена робота на поверхні шахт.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року №21-183а13.
З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись статями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області задовольнити.
Сервисы для юристов