ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 480/8900/20
адміністративне провадження № К/990/43341/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (суддя Бойко С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року (колегія у складі суддів Курило Л.В., Мельнікової Л.В., Бегунца А.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Сумського окружного адміністративного суду, голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича, за участю третьої особи - Професійної спілки «Справедливість» Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, (далі - ТУ ДСА України в Сумській області) від 23 листопада 2020 року №57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», зі змінами, внесеними наказом від 24 листопада 2020 року №58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року №57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду (далі - Сумський ОАС) з 27 листопада 2020 року;
- стягнути з Сумського ОАС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 листопада 2020 року до моменту набрання рішенням суду про поновлення на займаній посаді законної сили з розрахунку 1034,26 грн середньоденної заробітної плати;
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затвердженого головою Сумського ОАС ОСОБА_2 12 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 .
Позов мотивовано тим, що спірним наказом ОСОБА_1 , яка обіймала посаду керівника апарату Сумського ОАС, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення згідно з пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України » від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №889-VIII) та звільнено із займаної посади за пунктом 4 частини першої та частини п`ятої статті 66 Закону №889-VIII, проте, на переконання позивачки, підстави видання цього наказу неузгоджені, нечіткі, двозначні та суперечливі, спірний наказ є необґрунтованим, безпідставним та таким, що винесений без урахування принципу пропорційності, адже не містить ознак складу дисциплінарного проступку, належної, однозначної кваліфікації проступку, чіткого формулювання суті та обставин допущеного проступку, обґрунтування обрання певного виду стягнення та доказів факту умисних дій, негативних наслідків та ступеню тяжкості проступку, натомість відтворює зміст подання голови Сумського ОАС ОСОБА_2 , водночас відповідач не надав юридичної оцінки її поясненням від 23 листопада 2020 року №30378/20, не вказав причин їх відхилення, а також позбавив позивачку права ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи.
За позицією позивачки, вона не вчиняла дисциплінарного проступку, оскільки видала вмотивоване розпорядження від 22 вересня 2020 року №118 про повторний автоматизований розподіл справи №480/4938/20 на підставі відповідного подання судді Бондаря С. О., яке разом зі справою було передано до канцелярії Сумського ОАС. У цей же час позивачка, як керівник апарату суду, не мала повноважень повертати судді справу, передану до канцелярії суду з поданням про здійснення повторного авторозподілу, чинне законодавство України не надавало їй права не погоджуватися з діями судді і фактично вказувати судді як діяти та який процесуальний документ ухвалювати у справі.
У частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затвердженого 12 листопада 2020 року головою Сумського ОАС ОСОБА_2, згідно з яким службову діяльність позивачки оцінено із середнім балом 2,49, що є негативною оцінкою, то, на її думку, виставлення оцінок за кожне із завдань здійснено формально, не об`єктивно, без зазначення конкретних зауважень, заперечень чи спростувань досягнутих позивачем результатів, натомість із використанням загальних формулювань на кшталт «без високого ступеня самостійності», «висока міра контролю» тощо.
Судовий розгляд
Суди розглядали цю справу неодноразово.
(1) Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 05 жовтня 2021 року в позові відмовив.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивачка, видавши розпорядження від 22 вересня 2020 року №118 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» на підставі подання судді Бондаря С.О. про здійснення повторного авторозподілу справи №480/4938/20 через необхідність дослідження документів з грифом секретності «Таємно», перевищила повноваження щодо забезпечення автоматизованого розподілу справ між суддями, оскільки прийняла рішення про повторний автоматизований розподіл справи, ухвалення якого допускається винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, за відсутності належного документа (процесуального документа судді), що підтверджує неможливість продовження розгляду справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого наказу про звільнення.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 лютого 2022 року скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №480/8900/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказів ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року №57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», від 24 листопада 2020 року №58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року №57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС», а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнив:
- скасував наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року №57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС»;
-скасував наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 24 листопада 2020 року №58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року №57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС»;
-поновив ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського ОАС з 28 листопада 2020 року;
- стягнув із Сумського ОАС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 листопада 2020 року до 10 лютого 2022 року в розмірі 277172 грн 59 коп., з відрахуванням обов`язкових платежів.
В іншій частині суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 480/8900/20 залишив без змін.
Сервисы для юристов