ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 440/8087/25
адміністративне провадження № К/990/8403/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025, ухвалене суддею Сич С. С., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, ухвалену колегією суддів у складі Ральченка І. М., Катунова В. В., Подобайло З. Г., у справі № 440/4087/25 за позовом приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправним та скасування наказу,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України (далі - МЮУ), в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 28.04.2025 № 59833/20.4.1/33-25 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_1.;
- визнати протиправним та скасувати наказ МЮУ від 08.05.2025 № 887/7 "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1".
Заявлений позов позивачка обґрунтувала тим, що під час притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідач не дотримався встановленої законом процедури, оскільки, на її думку, позапланові перевірки приватних виконавців можуть проводитися виключно на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження, тоді як у спірних правовідносинах така перевірка ініційована за зверненням особи, яка не є учасником спірного виконавчого провадження.
Крім того, позивачка зазначає, що МЮУ, приймаючи оскаржуваний наказ, мало встановити, у чому саме полягає грубість допущеного порушення та які негативні наслідки воно спричинило. Позивачка акцентує увагу на тому, що учасники відповідного виконавчого провадження зі скаргами не зверталися, дії приватного виконавця у судовому порядку не оскаржувалися. Особа, яка ініціювала звернення щодо проведення перевірки, у подальшому його відкликала та просила не проводити відповідну перевірку. Тому відсутні ознаки грубого порушення та істотних негативних наслідків, але такі обставини не були враховані.
Не погодилася позивачка і з висновками відповідача щодо суті встановленого порушення, зазначаючи, що відповідно до вимог законодавства розмір основної винагороди приватного виконавця визначається виходячи із суми, що підлягає стягненню, а не фактично стягнутої суми, що, на її думку, свідчить про відсутність у її діях порушень.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 09.10.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, у задоволенні позову відмовив.
Суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність порушень процедури притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Під час дії воєнного стану на території України дійсно не передбачено проведення планових та позапланових перевірок діяльності приватних виконавців, однак у такий період контроль та перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень здійснюється шляхом проведення моніторингу відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження. При цьому, наявність скарги від учасників виконавчого провадження для проведення такого моніторингу взагалі не вимагається.
Суди вказали, що визначення ознак грубого порушення законодавства приватним виконавцем є дискреційним повноваженням членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців та МЮУ.
Також суди попередніх інстанцій погодилися з висновками МЮУ про наявність порушення позивачем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень, оскільки основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, якщо такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення. Основна винагорода приватного виконавця стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.
Водночас у спірному виконавчому провадженні, боржник самостійно перерахував кошти стягувачу, тоді як безпосередньо приватний виконавець не стягував з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а тому були відсутні підстави для стягнення основної винагороди.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:
ОСОБА_1 є приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області, що підтверджується посвідченням приватного виконавця № 0903, виданим Міністерством юстиції України 29.11.2022.
На виконанні у приватного виконавця ОСОБА_1. перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 4153, виданого 11.12.2020 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О. С., про стягнення з Приватного підприємства ім. Зубковського на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНЗ» заборгованості в розмірі 6877033,45 грн.
Постановою від 02.07.2021 приватний виконавець ОСОБА_1. відкрила вказане виконавче провадження.
Того ж дня приватний виконавець ОСОБА_1. ухвалила постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 687703,35 грн, а також постанову про арешт майна боржника.
01.12.2021 до приватного виконавця ОСОБА_1. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНЗ» про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що заборгованість було погашено.
01.12.2021 приватний виконавець ОСОБА_1. ухвалила постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Сервисы для юристов