ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 420/7993/24
касаційне провадження № К/990/41591/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 (суддя Бойко О.Я.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
В березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2024 №659115320710, №658915320710.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті Управлінням безпідставно, оскільки контролюючий орган дійшов необґрунтованого висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту зподатку на додану вартість в розмірі 127867,41 грн по взаємовідносинах з Фермерським господарством «Агромаркет» (далі - ФГ «Агромаркет»), ставлячи під сумнів статус вказаного суб`єкта господарювання як виробника сільськогосподарської продукції, оскільки на території Кичигівського району Харківської області (де зареєстрований та провадить діяльність вказаний контрагент позивача) можливо велися бойові дії в період посівної кампанії 2022 року. Позивач зазначає, що земельні ділянки, на яких здійснює господарську діяльність ФГ «Агромаркет», знаходяться більше, ніж 60-90 км від найближчих точок ліній бойового зіткнення. Також, позивач зазначав, що по контрагентах ТОВ «Грейн Трак», ТОВ «ДМД Сидс», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», ТОВ «Агрофорс Трейд», ТОВ «Федорівське», ПП «Чорногірське», ПП Агрофірма «Вікторія», СТОВ АФ «Ольгопіль», ТОВ «Згуртранс», СФГ «Краснянське», ТОВ «Агрофірма «Козацька» за період червень 2023 року актом перевірки від 14.09.2023 №24823/15-32-07-10/413301451 контролюючим органом вже була зменшена сума податкового кредиту. На підставі цього акту контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2023, які були скасовані судовим рішенням у справі №420/30424/23. Зокрема, Товариство посилається на те, що сума зменшеного податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі акту перевірки від 14.09.2023 №24823/15-32-07-10/413301451 наразі знаходиться на узгодженні, у зв`язку з чим відповідач не мав права вдруге зменшувати податковий кредит по податку на додану вартість, не дочекавшись закінчення процедури узгодження висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі цього акту. Сам же по собі акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому при складанні податкової декларації по податку на додану вартість за липень 2023 року Товариство не повинне було враховувати твердження та висновки попередніх актів контролюючого органу. Також, позивач зазначав про необґрунтованість посилань контролюючого органу про не підтвердження станом на дату складання податкової декларації за липень 2023 року факту сплати ТОВ «ДМД Сидс» та ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» за сільськогосподарську продукцію по податкових накладних, про що свідчать акти звірки взаєморозрахунків.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 20.02.2024 №659115320710, №658915320710.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно включено до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями із контрагентами позивача, оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків, сприяли отриманню доходу, з урахуванням того, що судовим рішенням у справі №420/30424/23, яке набрало законної сили, підтверджено реальність господарських операцій ТОВ «ТК «Восток» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Грейн Трак», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ТОВ «Федорівське», ПП «Чорногірське», ПП Агрофірма «Вікторія», СТОВ АФ «Ольгопіль», ТОВ «ЗГУРТРАНС», СФГ «Краснянське», ТОВ «Агрофірма «Козацька». Також, суди виходили з того, що спроможність ФГ «Агромаркет» вирощувати, збирати, зберігати та транспортувати врожай підтверджується повідомленням за формою №20-ОПП щодо наявності об`єктів оподаткування, яке ФГ «Агромаркет» подавало до контролюючого органу за місцем обліку, а також іншими доказами, наявними у матеріалах справи, з урахуванням того, що самм відповідач зазначає про існування у ФГ «Агромаркет» вантажних автомобілів, легкового автомобіля, тракторів, колісної техніки, приміщень, вагових, комор, очисних споруд, пожежної станції, пункту технічного обслуговування та земельних ділянок у кількості 196 одиниць, що додатково свідчить про наявність у вказаного контрагента позивача достатньої кількості основних засобів для здійснення діяльності щодо вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції. Крім того, суди вказали, що Управлінням у межах спірних правовідносин помилково не прийнято до уваги фактичний акт розрахунку результатів операцій із зерном №477 від 01.06.2023, акт списання товарів №38 від 16.06.2023, акт списання товарів №37 від 05.06.2023, які підтверджують втрати зернових культур при їх перевезенні та перевалці на водні засоби у межах природного убутку, що виключає застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 ст. 198 ПК України.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено право на касаційне оскарження, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, статей 1, 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, у редакції. Чинній на час виникнення спірних правовідносин), викладені у постановах від 24.01.2020 у справі №826/9234/14, від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 04.07.2022 у справі №816/4509/15, від 20.12.2021 у справі №640/16024/19, від 20.12.2021 у справі №200/6804/19-а, від 31.08.2021 у справі № 420/6428/19 щодо реальності і підтвердження здійснення господарських операцій.
Також, як підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункти 1 та 3 частини другої статті 353 КАС України.
Скаржник стверджує про нереальність господарських відносин позивача з його контрагентами з підстав відсутності деяких первинних документів, недоліків у первинних документах, негативної інформації відносно контрагентів позивача, відсутності у контрагентів позивача необхідної кількості трудових ресурсів, основних засобів, матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.12.2024 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, відповідність цих рішень сталій судові практиці з порушених у скарзі питань, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.04.2026 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 29.04.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлені актом від 18.10.2023 №28278/15-32-07-10/41301451 (далі - акт перевірки), за висновками якого Товариством були порушені вимоги:
- підпункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого Товариством завищено суму податку додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року) на суму 13092281 грн;
- підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, а саме: при заповненні додатку 3 декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року, внаслідок чого Товариством допущено перевищення над сумою податку на додану вартість, фактично сплаченого у попередньому та звітному періодах постачальникам сільськогосподарських культур на 239940,00 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, абзацу «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, з урахуванням підпунктів 14.1.36, 14.1.178, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зі змінами), в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року), в сумі 1749169,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.11.2023 №3012115320710, №3012715320710, №3012615320710.
За наслідками адміністративного оскарження цих податкових повідомлень-рішень, ДПС України своїм рішенням скасувала податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №3012115320710 в частині завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5386057,00 грн. та в частині застосованої штрафної санкції у сумі 2693029,00 грн. Також скасувала податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №3012715320710 в частині завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1526171,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №3012615320710 в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2023 року у розмірі 195506,00 грн.
Сервисы для юристов