ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 300/8646/23
касаційне провадження № К/990/44091/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 (суддя Чуприна О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 (головуючий суддя - Гудим Л.Я., судді - Качмар В.Я., Кузьмич С.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - Товариство) до Державної митної служби України (далі - ДМС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України (далі - Казначейство), Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання сформувати висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку, і надіслати його для виконання,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2023 року Товариство звернулось до суду із позовом до ДМС України, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність ДМС України щодо нездійснення формування та подання у визначений законом строк до Казначейства висновку про повернення Товариству коштів авансових платежів (передоплати), сплачених на депозитний рахунок ДМС України, у сумі 5857000,00 грн; зобов`язати ДМС України сформувати висновок про повернення Товариству коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, та надіслати його до Казначейства для виконання.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що позивач, керуючись статтею 299 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), здійснив авансові платежі (передоплату) як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів згідно з платіжними дорученнями від 23.01.2023 №343 та від 08.02.2023 №523 на депозитний рахунок ДМС України, відкритий у Казначействі, у сумах 3450000,00 грн. та 5800000,00 грн. відповідно.
Товариство звернулося до ДМС України із заявою за №266 від 29.05.2023 про повернення коштів попередньої оплати з єдиного казначейського рахунку на поточний рахунок в банку, яка від імені Товариства була підписана ОСОБА_1.
У відповідь на цю заяву Держмитслужба листом за №15/15-01-01/13/2526 від 07.06.2023, серед іншого, зазначила про відсутність відомостей про ОСОБА_1 як уповноваженої особи Товариства у облікових даних ДМС України.
На переконання позивача, Митниця діяла у не передбачений законом спосіб, зокрема, у порушення вимог Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 за №643 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №643), не сформувала висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати), не підписала його та не зареєструвала засобами автоматизованої системи митного оформлення з подальшим направленням до Казнгачейства, натомість надіслала Товариству відповідь про невідповідність заяви за №266 від 29.05.2023 вимогам пункту 2 Розділу ІІ Порядку №643.
Так, Товариство повторно звернулося до ДМС України із заявою про повернення коштів попередньої оплати з єдиного казначейського рахунку на поточний рахунок в банку за №312 від 14.06.2023, яка від імені Товариства також була підписана ОСОБА_1. До цієї заяви позивачем було додано, крім іншого, копію довіреності за №10/1-42 від 08.12.2022, видану Товариством в особі генерального директора ОСОБА_2 на уповноважену особу першого заступника генерального директора головного інженера ОСОБА_1.
У відповідь на вказану заяву ДМС України листом за №15-15-0101-13/2812 від 23.06.2023 повідомила, що з метою прийняття виваженого рішення в умовах воєнного стану щодо наявності підстав для повернення платнику податків Товариству вмотивованої відмови, відповідач звернувся до Офісу Генерального прокурора та АРМА щодо надання у межах компетенції інформації стосовно наявних обмежень та/або заборон в частині розпорядження Товариством коштами авансових платежів у сумі 5857000,00 грн., які перебувають на депозитному рахунку ДМС України, відкритому у Казначействі.
Водночас у листі за №15/15-01-01/13/3273 від 24.07.2023 ДМС України повідомила позивача, що для вирішення питання із повернення коштів авансових платежів Товариству запропоновано виконати вимоги приписів частини сьомої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 за №772-VIII (далі - Закон 772-VIII).
Товариство, вважаючи, що вказана відповідь не узгоджується з регламентованими Порядком №643 діями митного органу, які ДМС України зобов`язана була здійснити, вказуючи на невідповідність змісту останньої предмету заяви за №312 від 14.06.2023, звернувся до суду з вказаним позовом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 22.05.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність ДМС України щодо нездійснення формування та подання у визначений законом строк до Казначейства висновку про повернення Товариству коштів авансових платежів (передоплати), сплачених на депозитний рахунок ДМС України, у сумі 5857000,00 грн.; зобов`язав ДМС України на підставі заяви №312 від 14.06.2023 сформувати висновок про повернення Товариству коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку у сумі 5857000,00 грн. за формою згідно з додатком 1 до «Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та\або надміру сплачених сум митних платежів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 за №643, сформувати в електронній формі реєстр ДМС України належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направити його до Казначейства для повернення коштів.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що застосована ДМС України підстава відмови, а саме - невиконання вимог приписів частини сьомої статті 21 Закону №772-VIII, яка передбачає одержання погодження дій управителя під час здійснення ним повноважень власника активів у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв у вищих органах управління відповідної юридичної особи, з власником таких активів, з огляду на відсутність станом на дату ухвалення митним органом рішення обмежень та/або заборон щодо розпорядження Товариством коштами авансових платежів (передоплати) у сумі 5857000,00 грн., які перебувають на депозитному рахунку ДМС України, відкритому в Казначействі. Також, суди виходили з того, що довіреність від 08.12.2022 за №10/1-42, видана на імя ОСОБА_1. , якою його уповноважено на представництво інтересів Товариства, зокрема, й в органах митної служби, є належним та достатнім доказом підтвердження його повноважень на подання та підписання заяви про повернення авансових платежів (передоплати), з урахуванням того, що відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей, що підлягають внесенню до нього, не є належним та достатнім підтвердженням відсутності таких даних та/або інформації в принципі, позаяк такий реєстр здійснює функцію єдиної інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, облік тощо відомостей, проте не є виключним джерелом їх походження.
ДМС України оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду, який ухвалою від 05.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до правовідносин, за яких повноваження першого заступника генерального директора - головного інженера щодо виконання обов`язків генерального директора на підставі відповідних документів (в т.ч. довіреності), які визначені пунктом 1.8 посадової інструкції, передбачені лише у випадку відсутності генерального директора.
Крім того, як підставу касаційного оскарження вказує підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Товариство не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
АРМА подала до Верховного суду пояснення, у яких вказала, що підпунктом 14 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 613, визначено, що АРМА здійснює заходи, пов`язані з фактичним прийняттям активів в управління за зверненням прокурора або слідчого за вказівкою прокурора, приймає від прокурора активи згідно з актами приймання - передачі. У даному випадку, активи не було передано прокурором або слідчим за вказівкою прокурора за актами приймання-передачі Національному агентству. Відповідно до вимог Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Разом з тим, стосовно наявних обмежень та/або заборон щодо розпорядження Товариством коштами авансових платежів у сумі 5857000,00 грн., які перебувають на депозитному рахунку ДМС України, відкритому в Казначействі, на адресу АРМА ухвали з відповідними зверненнями прокурора, слідчого судді, суду щодо арешту рахунків Товариства та передачі їх в управління АРМА не надходили. Крім того, 06.12.2023 на підставі рішення слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області у справі № 471/714/22 (провадження №1-кс/471/49/23) було скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 07.10.2022 у справі № 471/714/22 (провадження № 1-кс/471/132/22) на корпоративні права Компанії «KARPATY CHEMICAL B.V.» (Королівство Нідерланди) у вигляді 100% частки статутного капіталу Товариства, що становить 2321013145,89 грн., а також скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 07.10.2022 у справі № 471/714/22 (провадження № 1-кс/471/133/22) на об`єкти нерухомого майна: виробничі будівлі та споруди, адміністративно-побутовий корпус, цехи, бази матеріально-технічного забезпечення, земельні ділянки, нежитлові будівлі, нежитлове приміщення, будівлю гаражів, розташовані у Івано-Франківській обл. та Львівській обл., якими володіє Товариство. Будь-яких інших ухвал про накладення арешту на майно Товариства та передачу його в управління АРМА не надходило. Враховуючи вищенаведене та відповідно до вимог Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» АРМА не може здійснювати та не здійснює управління активами Товариства.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.04.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29.04.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Товариством були здійснені авансові платежі (передоплату) як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів згідно з платіжними дорученнями від 23.01.2023 №343 та від 08.02.2023 №523 на депозитний рахунок ДМС України, відкритий у Казначействі, у сумах 3450000,00 грн. та 5800000,00 грн. відповідно.
Сервисы для юристов