Постанова ВАСУ від 29.04.2026 року у справі №240/2789/25

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 240/2789/25

адміністративне провадження № К/990/50478/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року (суддя Майстренко Н. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року (судді: Боровицький О. А., Ватаманюк Р. В., Курко О. П.) у справі № 240/2789/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні в період з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме - невизначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній із 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме - встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із документальним підтвердженням поважності причин його пропуску.

Роз`яснено позивачу, що в разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

3. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Указав, що питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом у цій справі буде вирішуватись при розгляді справи по суті.

4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 у частині позовних вимог, заявлених за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, залишено без розгляду.

5. Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в указаній частині, Житомирський окружний адміністративний суд указав, що військовослужбовець, отримуючи грошове забезпечення щомісячно, може (має право) знати його розмір і дані про це забезпечення (загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати), що належать до періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення, і, відповідно, зробити висновок, чи виплачено йому грошове забезпечення в належному розмірі, порушуються чи ні його права відповідачем при нарахуванні та виплаті такого забезпечення, і звернутися до суду з відповідним позовом у встановлений тримісячний строк.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк звернення до суду з вимогами щодо періоду з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року позивач пропустив.

7. Житомирський окружний адміністративний суд також зазначив, що позивачем не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації належного права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

8. Суд першої інстанції зауважив, що вказані позивачем у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, у зв`язку з чим позов в частині позовних вимог, заявлених за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, підлягає залишенню без розгляду.

9. Залишаючи без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

10. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено процесуальне законодавство в частині початку відліку строку звернення до суду.