ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2016 року м. Київ справа № 800/44/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівГоляшкіна О.В. Донця О.Є. Смоковича М.І. Стрелець Т.Г. секретар судового засідання Носенко Л.О.,
за участі: позивача ОСОБА_6, представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Предоляк Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) про скасування рішення
в с т а н о в и л а :
18 січня 2016 року ОСОБА_6 у Вищому адміністративному суді України, як у суді першої інстанції, пред'явив позов до ВККС України про скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог вказав на таке.
Він працює на посаді судді Дніпровського районного суду м. Києва.
18 листопада 2015 року ВККС України ухвалила рішення про застосування до нього, як до судді, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Підставою для розгляду питання про його дисциплінарну відповідальність стала скарга громадянки ОСОБА_8 щодо невжиття ним заходів для розгляду цивільної справи, в якій вона є стороною, протягом строку, встановленого законом, та порушення ним вимог щодо неупередженого її розгляду.
Розглянувши дисциплінарну справу, провадження в якій відкрито за скаргою громадянки ОСОБА_8, ВККС України дійшла висновку, що ним, як головуючим у судовому засіданні при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя (справа № 2-40/2011(1) 2/755/2848/14) було допущено невиправдане порушення строку здійснення цивільного судочинства.
Не заперечуючи встановлені ВККС України об'єктивні дані щодо загального терміну перебування зазначеної цивільної справи у судовому провадженні, він не погоджується із висновком Комісії про невиправдане порушення ним вимог процесуального закону щодо строків розгляду цивільної справи та вважає, що відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Закону "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції від 07 липня 2010 року, далі - Закон № 2453-VІ).
Просив скасувати рішення ВККС України від 18 листопада 2015 року
№ 3268/дн-15 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
В поданих запереченнях представник ВККС України Предоляк Н.Ю. зазначила, що зібрані під час перевірки матеріали з урахуванням пояснень судді ОСОБА_6 по суті проступку, характеру проступку, його наслідків, вказують на наявність ознак дисциплінарного проступку. Однак з урахуванням того, що суддя ОСОБА_6 має позитивну характеристику, Комісія дійшла висновку про можливість накладення на останнього у відповідності до пункту 1 частини першої статті 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону № 192-VIII) дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
На її думку рішення Комісією прийнято з додержанням визначеної процедури, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник ВККС України Предоляк Н.Ю. позов не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, які викладенні нею у запереченнях проти позову.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила таке.
У жовтні 2014 року на адресу ВККС України надійшла скарга громадянки ОСОБА_8 щодо неправомірних дій судді Дніпровського району м. Києва ОСОБА_6 при здійсненні правосуддя.
У своїй скарзі заявник зазначила, що суддя ОСОБА_6 лише у червні 2014 року ухвалив рішення у цивільній справі № 2-40/2011 (1) за її позовом до ОСОБА_9 про поділ спільного майна подружжя, яка перебувала у його провадженні з січня 2009 року, умисно затягував строк її розгляду, а врешті й розглянув справу упереджено.
Також зазначила, що з метою визначення вартості спірного майна подружжя суд під головуванням судді ОСОБА_6 неодноразово призначав судові експертизи, які тривали декілька років, але на рішення суду не вплинули, оскільки спірне майно було поділено в натурі. При вирішенні питання про поділ грошових коштів судом від фінансових установ не були витребувані усі відомості щодо їхнього реального розміру, що призвело до заниження суми коштів, які підлягали розподілу між подружжям.
Протягом часу розгляду справи майно та цінні папери знецінилися, кошти на банківських рахунках були частково та особисто витрачені її колишнім чоловіком, а вона була позбавлена права вільно, на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися спільним майном.
Крім того, упродовж п'яти з половиною років розгляду цієї справи вона утримувала двох дітей, одна дитина з яких є хворою дитиною-інвалідом, про що вона неодноразово заявляла в судових засіданнях, але ці обставини судом залишені без уваги та не були взяті при ухваленні остаточного рішення про поділ майна подружжя.
Просила Комісію притягнути суддю Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_8 здійснювалося відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції від 07 липня 2010 року).
Сервисы для юристов