Постанова ВАСУ від 29.02.2024 року у справі №420/6332/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 420/6332/20

адміністративне провадження № К/990/35149/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 - адвоката Бережного Олександра Володимировича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (суддя Хом`якова В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (судді Осіпов Ю.В., Косцова І.П., Скрипченко В.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування актів,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липня 2022 року суддя Приморського районного суду ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати дії Приморського районного суду міста Одеси в особі керівника апарату суду ОСОБА_1 стосовно затвердження актів №89 та №96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі №522/7717/17 від 14 січня 2019 року протиправними, та скасувати ці акти;

- розглянути питання щодо наявності підстав для постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності керівника апарату суду ОСОБА_1 .

На обґрунтування цих вимог позивачка зазначила, що дії керівника апарату суду стосовно затвердження оскаржуваних актів, як і самі акти, безпосередньо вплинули на її права та свободи, порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя. Оскаржувані дії призвели до проведення Вищою радою правосуддя (далі - ВРП) попередньої перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_4 стосовно позивача (про вчинення дисциплінарного проступку).

Наполягає на тому, що відповідачка, затверджуючи згадані акти, вийшла за межі її функціональних обов`язків, позаяк повноваження керівника апарату суду щодо порядку організації роботи в суді, не визначають можливості складати та/або затверджувати внутрішні документи суду, якими установлюються порушення суддею вимог закону при розгляді конкретних справ. До того ж, зміст затверджених відповідачкою актів не відповідає приписам Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ці акти містять неправдиві відомості, розбіжності в датах складення та затвердження і їх не засвідчено печаткою суду «для довідок».

Позивачка вважає, що у цьому випадку керівник апарату суду ОСОБА_1 діяла всупереч вимогам частини другої статті 19, статей 124, 127 Конституції України, оскільки вчинила дії, які виходять за межі наданих їй законом прав та повноважень та привласнила собі функції інших органів - колегій суддів апеляційної або касаційної інстанції при здійснені перегляду ухваленого судового рішення та/або ВРП при розгляді дисциплінарної справи стосовно судді по встановленню порушення ним вимог закону.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Суди розглядали цю справу неодноразово.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09 серпня 2021 року, яке залишив без змін П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2021 року, частково задовольнив клопотання відповідачки та закрив провадження у справі в частині вимог про скасування актів №89 та №96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності в справі №522/7717/17 від 14 січня 2019 року. В частині вимог про визнання протиправними дій керівника апарату суду стосовно затвердження оскаржуваних актів - суд відмовив у задоволенні позову судді ОСОБА_2

Верховний Суд постановою від 31 січня 2023 року скасував зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та направив справу № 420/6332/20 в цій частині на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Касаційний суд керувався тим, що суди не дослідили зміст рішення загальних зборів Приморського районного суду міста Одеси, та обсягу окреслених у ньому дій, які мав вчинити керівник апарату суду на виконання такого рішення, зауваживши, що зазначене рішення відсутнє у матеріалах справи.

За результатами нового розгляду Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2023 року, яке залишив без змін П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2023 року, задовольнив позов судді ОСОБА_2, визнавши протиправними дії керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 щодо затвердження 14 грудня 2018 року актів №89,96 стосовно перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі №522/7717/17, складених 14 січня 2019 року. Суд також стягнув з відповідачки на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн 80 коп.

Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, мотивував свої висновки тим, що складені акти № 89, 96 за своєю назвою та змістом фактично констатують порушення суддею ОСОБА_2 вимог процесуального законодавства при розгляді конкретних справ, втім наразі не існує нормативно-правового акту, який би наділяв керівника апарату суду повноваженнями контролювати дотримання суддею процесуальних норм при розгляді справ та встановлювати факти їх порушення.

Із дослідженої під час розгляду справи копії протоколу робочої наради суддів від 27 листопада 2018 року, суди встановили, що надана на нараді суддів вказівка стосувалася потреби складання актів передачі із зазначенням дати передачі справ суддям, однак у цьому дорученні не йшлося про необхідність фіксування обставини перевищення строків притягнення до адміністративної відповідальності та відомостей щодо вчинених суддями дій у межах розгляду адміністративних справ.

За висновками судів обох попередніх інстанцій, оспорювані дії керівника апарату щодо затвердження актів, в яких зафіксовано обставини допущених суддею процесуальних порушень, безумовно зачіпають права судді ОСОБА_2 , явно виходять за межі наданих відповідачці прав та повноважень, які належать іншим органам - судам апеляційної або касаційної інстанції при здійснені перегляду ухваленого суддею судового рішення та/або ВРП при розгляді дисциплінарної справи стосовно судді щодо встановлення порушення ним вимог закону. У цьому випадку керівник апарату суду ОСОБА_1 діяла всупереч вимогам частини другої статті 19, статей 124 та 127 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (далі - Інструкція з діловодства), Типової посадової інструкції керівника апарату місцевого загального суду, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 року №86 (далі - Типова посадова інструкція), з перевищенням наданих повноважень керівника апарату суду.

Підстав для постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності керівника апарату суду ОСОБА_1 суд першої інстанції не вбачав.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі представник відповідачки ставить питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року з направленням цієї справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Підставами касаційного оскарження цих судових рішень представник відповідачки зазначив пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).