ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" вересня 2016 р. м. Київ К/800/39810/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області, про скасування вимоги від 18 лютого 2014 року № Ф-111-17, за касаційною скаргою Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, -
в с т а н о в и в :
У березні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги від 18 лютого 2014 року № Ф-111-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 11071,41 гривень.
На обґрунтування позову зазначила, що вона відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2464-VI) звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2014 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Витребувано із Донецького окружного адміністративного суду справу № 805/2916/14 за цим позовом.
У зв'язку з ненадходженням до суду касаційної інстанції зазначеної справи, 22 лютого 2016 року Вищий адміністративний суд України направив до Донецького окружного адміністративного суду копії матеріалів касаційного провадження для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цій справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року втрачене судове провадження у справі № 805/2916/14 частково відновлено.
12 квітня 2016 року із Донецького окружного адміністративного суду відповідні матеріали надійшли до суду касаційної інстанції, й зібраних матеріалів достатньо для розгляду касаційної скарги Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у цій справі.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець, з 1 січня 2012 року вона перебуває на спрощеній системі оподаткування.
У серпні 2000 року їй була призначена пенсія за віком за Списком № 2.
Згодом ОСОБА_4 перейшла на інший вид пенсії та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідачем відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було сформовано вимогу від 18 лютого 2014 року № Ф-111-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 11071,41 гривень.
Згідно з оспорюваною вимогою борг зі сплати єдиного внеску на вказану суму у позивача виник станом на 31 січня 2014 року.
Спірним питанням у справі є наявність у позивача правових підстав для звільнення від сплати єдиного внеску на підставі частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI.
Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність вимоги від 18 лютого 2014 року № Ф-111-17 про сплату боргу (недоїмки), який ґрунтується на тому, що позивач, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, не є платником єдиного внеску за себе згідно з частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI.
Так, право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV).
Право жінок на пенсію за віком, що передбачене частиною 2 статті 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною 2 статті 26 Закону № 1058-ІV, пов'язується з досягненням відповідного віку, а саме 55 років.
Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частина 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачає, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому в частині 1 статті 10 Закону № 1058-ІV зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Сервисы для юристов