ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року
м. Київ
справа № 818/1613/18
адміністративне провадження № К/9901/66103/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 (суддя: Соколов В.М.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018 (судді: Бегунец А.О., Резнікова С.С., Старостін В.В.)
у справі № 818/1613/18
за позовом Приватного підприємства «Ямпіль Інвест»
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року Приватне підприємство «Ямпіль Інвест» (далі - позивач, ПП «Ямпіль Інвест») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило:
1) скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0001101401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2839263 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 2271410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 567853 грн., в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2824020 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 2259216 грн., за штрафними санкціями 564804 грн.;
2) скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 №0001091401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 134198 грн., в частині зменшення суми від`ємного значення на 80866 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки податковим органом нормативно не обґрунтовано обов`язок включення позивачем транспортно-експедиційних послуг до бази оподаткування з ПДВ при експорті позивачем самостійно виготовленої продукції сільськогосподарського призначення. Також вважає, що відповідач помилково дійшов висновку щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 80866 грн., у т.ч. за листопад 2015 року на суму 67444 грн., за червень 2016 року на суму 13222 грн., внаслідок не нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на операції зі списання необоротних активів з балансу підприємства.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2018, залишеним без змін постаново Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018, адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0001101401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2824020 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 2259216 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 564804 грн., а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0001091401 в частині зменшення суми від`ємного значення у розмірі 80866 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що у перевіряємому періоді ПП «Ямпіль Інвест» було безпосереднім виробником сільськогосподарської продукції і здійснювало експорт власної вирощеної продукції, а відтак господарські операції що здійснювалися ПП «Ямпіль Інвест» підлягають оподаткуванню не за п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України «Особливості справляння податку на додану вартість», а за загальними правилами оподаткування, тобто саме за ставкою « 0» відсотків. При цьому, оскільки позивач не підпадає під дію пункту 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, не підлягають застосуванню положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ, а отже і донарахування податкових зобов`язань в сумі 2259216 грн. за основним платежем та 564804 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є необґрунтованим та безпідставним.
Щодо висновків про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму 80 866 грн., у т.ч. за листопад 2015 року на суму 67644 грн., за червень 2016 року на суму 13222 грн., внаслідок не нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на залишкову вартість необоротних активів списаних (ліквідованих) з балансу підприємства, то суди попередніх інстанцій зазначили про помилковість та протиправність висновків ГУ ДФС у Сумській області щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 80866 грн., у т.ч. за листопад 2015 року на суму 67444 грн., за червень 2016 року на суму 13222 грн., оскільки підставою для списання основних засобів, а саме розкидачів мінеральних добрив Kuhn AXIS 30.1, 33090, 33094, 33096, автомобіля LADA 21214, стало їх знищення внаслідок дії обставин непереборної сили - пожеж, тобто ліквідація вказаних основних засобів, яка відбулася без згоди ПП «Ямпіль Інвест».
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючиcь на акт перевірки зазначив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
За переконанням відповідача, якщо придбані для ведення господарської діяльності товари частково використовуються в оподатковуваних операціях (реалізація с/г продукції на території України), а частково в звільнених операціях (експорт с/г продукції), платник податків не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання таких товарів, яка відповідає частці їх використання у звільнених операціях.
Відповідач також наголосив, що позивачем допущено порушення п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 80 866 грн., у т.ч. за листопад 2015р. на суму 67644 грн., за червень 2016р. на суму 13222 грн., оскільки не нарахував податкових зобов`язань з податку на додану вартість на залишкову вартість необоротних активів списаних (ліквідованих) з балансу підприємства.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просив таку скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, наголосивши на їх правильності.
Сервисы для юристов