ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року
м. Київ
справа № 816/1117/18
адміністративне провадження № К/9901/64150/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Ком-ЛТД»
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 (суддя: Кукоба О.О.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 (судді: Резнікова С.С., Старостін В.В., Бегунц А.О.)
у справі № 816/1117/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Ком-ЛТД»
до Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт-Ком-ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Спорт-Ком-ЛТД») звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2018 № 592371/41566051;
2) зобов`язати ДФС зареєструвати податкову накладну ТОВ «Спорт-Ком-ЛТД» від 30.11.2017 № 126 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем було надано усі належні документи, які підтверджують складання та реєстрацію податкової накладної. Проте, такі документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, яке не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідачем доведено, що в спірних відносинах він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, разом з цим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, що свідчили б про правомірність складення податкової накладної від 30.11.2017 № 126.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалите нове рішення про задоволення позовних вимог.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Додає, що контролюючий орган порушив вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, та не зазначено, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Скаржник зауважує, що можливість надання ним вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків у квитанції. Тоді як лише у відзиві на позовну заяву, податковий орган зазначив конкретні обставини, які слугували підставою прийняття оскаржуваного рішення. Однак, у відзиві на позов, відповідачем так і не було зазначеного про подання позивачем будь-яких інших документів, визначених вичерпним переліком наказу № 567, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення на користь платника податку.
Більш того, за переконанням позивача, податковий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення щодо підстав відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. В той же час, позивач наголошує, що ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом та правомірність складення податкової накладної від 30.11.2017 № 126, у зв`язку з чим просить задовольнити касаційну скаргу.
Представником ДПС України подано відзив на касаційну скаргу, в якому просило таку скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, наголосивши на їх правильності. Додає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про правомірність складення податкової накладної від 30.11.2017 № 126.
Сервисы для юристов