Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВАСУ від 28.07.2026 року у справі №803/1573/17

Постанова ВАСУ від 28.07.2026 року у справі №803/1573/17

28.07.2026
Автор:
Просмотров : 10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

м. Київ

справа № 803/1573/17

адміністративне провадження № К/9901/52918/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П.. Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд»

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 (суддя: Денисюк Р.С.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018 (судді: Глушко І.В., Большиков О.О., Макарик В.Я.)

у справі № 803/1573/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд»

до Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» (далі - позивач, ТОВ «Агро Фонд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області, податковий/контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 27.12.2017 (т. 1 а.с. 84-85) просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлень-рішень від 04.07.2017 № 0007071404 та від 17.11.2017 № 0011192200.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності спірних податкових рішень, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Перспектива сучасності» мали реальний характер, що підтверджується первинними документами.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що надані, на момент перевірки, позивачем первинні документи (податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжне доручення, тощо) за формально правильного оформлення господарської операції первинними документами бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування ТОВ «Агро Фонд» податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом - ТОВ «Перспектива сучасності», фіктивність господарської діяльності якого підтверджена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 2 а.с. 1-13), в якій просив скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, скасувавши податкові повідомлення-рішення.

В доводах касаційної скарги скаржник наголосив,, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач зазначає, що у договорі поставки з контрагентом ТОВ «Перспектива сучасності» визначено адресу складу постачальника, а саме: Миколаївська область, смт. Врадіївка, що свідчить про те, що останнє задекларувало себе, як контрагент у якого наявні необоротні активи, а відтак, на дату укладення договору, у ТОВ «Агро Фонд» об`єктивно не могло виникнути жодних сумнівів стосовно добросовісності контрагента. Додає, що інформація, яка міститься у ЄДР та яка у відповідності до імперативних приписів закону є достовірною для третіх осіб, свідчила про можливість укладення договору поставки, на виконання умов якого виписані первинні документи, які оформлені належним чином.

За переконанням позивача, ТОВ «Агро Фонд» здійснило оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 08.09.2016 № 3951, з огляду на що господарські операції між позивачем та ТОВ «Перспектива сучасності» мали реальний характер.

Скаржник додає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій посилаються на вирок Центрального районного суду міста Миколаєва від 15.05.2017 у справі № 490/3232/17, яким затверджено угоду від 31.03.2017 про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області молодшим радником юстиції Ліцко О.П. та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 332017030000000024 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч.ч. 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Однак, як стверджує позивач, зі змісту вказаного вироку вбачається, що таким вироком встановлено протиправність діяння виключно директора ТОВ «Перспектива сучасності» ОСОБА_1 , однак у такому вироку не надано жодної оцінки господарським операціям, здійсненим між ТОВ «Агро Фонд» та ТОВ «Перспектива сучасності».

Податковий орган надіслав відзив на касаційну скаргу,, в якому просив таку скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, наголосивши на їх правильності. Додає, що суди попередніх інстанцій вірно зауважили, що первинні документи, які надані до перевірки та які виписані контрагентом - ТОВ «Перспектива сучасності», фіктивність господарської операції якого підтверджена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, які підтверджують факт придбання товарів, робіт, чи послуг, що підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 27.06.2017 у справі № 21-3418а16.

У відзиві на касаційну скаргу податковий орган також посилається на численну практику Верховного суду України, викладену у постановах від 06.12.2016 у справі № 21-1440а16, від 01.12.2015 у справі № 21-3788а15, від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 22.03.2016 у справі № 810/6201/14, від 26.04.2016 у справі № 4201/112670, від 12.04.2016 у справі № 826/17617/13-а, в яких зазначено, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема, й підписання будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Додає, що така правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 у справі № К/9901/1478/18.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст