Постанова ВАСУ від 28.07.2026 року у справі №460/8332/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

м. Київ

справа № 460/8332/25

адміністративне провадження № К/990/20660/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Берназюк Я.О., Тацій Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вараської міської ради на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 (суддя Нор У.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 (судді Глушко І.В., Димарчук Т.М., Затолочний В.С.)

в адміністративній справі №460/8332/25 за позовом Вараської міської ради до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Вараська міська рада Рівненської області звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо здійснення заходу державного нагляду (контролю) у формі проведення обстеження лісових ділянок, їх фактичного стану за межами населених пунктів Вараської міської ради

- визнати протиправним та скасувати акт обстеження лісових ділянок, їх фактичного стану за межами населених пунктів Вараської міської ради від 24.10.2024.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 закрито провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що акт обстеження Державної екологічної інспекції Поліського округу від 24.10.2024 лісових ділянок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.

Таким чином, суди дійшли висновку про те, що, у розумінні статті 19 КАС України, складений відповідачем акт обстеження лісових ділянок від 24.10.2024 не є індивідуальним актом, а отже ані він, ані дії щодо його складення, не можуть бути предметом спору.

При цьому, покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 та висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постанові від 30.01.2020 у справі №640/4550/19 та у постанові від 29.07.2025 у справі №380/7179/24.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли однакового помилкового висновку про те, що ані акт, ані дії щодо його складення, не можуть бути предметом спору.

Зокрема, покликається на те, що відсутність в оскаржуваного акту ознак індивідуального акту не виключає можливості його оскарження у разі, якщо скасування такого акту може забезпечити ефективний захист прав та інтересів Вараської міської ради.

Також покликається на неподібність правовідносин у справах №640/4550/19, №380/7179/24 із правовідносинами у справі, яка розглядається, зокрема, різним є суб`єктний склад, предмет та підстави позову, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також наслідки оскаржуваних актів та дій для позивачів.

Також покликається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 19.09.2024 у справі №918/1356/23, у якій, на його думку, судом презюмовано можливість оскарження Акта.

Також покликається на те, що оскаржувані дії Відповідача та складення оскаржуваного Акту породжують правові наслідки у виді ініціювання Інспекцією претензійно-позовної роботи для стягнення з органу місцевого самоврядування збитків.

Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій не було дотримано процесуальних норм, зокрема щодо порядку розгляду справи в порядку спрощеного позовного порядку.