ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року
м. Київ
справа №160/27518/24
адміністративне провадження № К/990/5103/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді: Добродняк І.Ю., Суховаров А.В.) у справі №160/27518/24.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) від 29.10.2024 №924/32-00-23-26/ НОМЕР_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 в позові відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
У поданій касаційній скарзі відповідач зазначає, що ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об`єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22, від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22.
Відповідач вказує, перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації за встановленою формою. Так, до перевірки надано акт передачі товарів до договору комісії №ФА-29-04-24-АБ від 29.04.2024, однак до перевірки не надано первинних документів щодо отримання (походження) товару в зазначеному магазині, які знаходяться в реалізації без надання первинних документів на суму 1 906 852,50 грн.
Тобто, на час проведення фактичної перевірки суб`єктом господарювання не було надано саме первинних документів (в розумінні Порядку №496), які підтверджують походження товару, зокрема, вищезазначені опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару тощо.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Івано-Франківській області, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та відповідно підпункту 80.2.2, підпункту 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України прийнято наказ № 1283-п «Про проведення фактичної перевірки» магазину «Ябко» за адресою: пл. Ринок, 14, м. Івано-Франківськ з 02.05.2024.
За результатами фактичної перевірки 02.05.2024 складено акт №9050/09/15/РРО/36330007312, в якому відображено висновок про порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку запасів на складах та\або за місцем їх реалізації.
На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 № 0393240708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1 906 852,50 грн.
Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві, а скаргу позивача - без задоволення.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків, які фактично знаходяться в реалізації на момент проведення суб`єкта господарювання, станом на 02.05.2024, всього технічно складних побутових товарів зафіксовано на загальну суму 1 906 852,50 грн.
Під час проведення фактичної перевірки ні позивачем, ні особами, що здійснювали реалізацію товарів, не було надано податковому органу доказів ведення позивачем обліку товарів, які знаходилися на реалізації саме на суму 1 906 852,50 грн., були відсутні накладні, товарно-транспортні накладні на товар. У зв`язку з цим, контролюючий орган не мав можливості перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу констатованого перевіркою правопорушення порядку здійснення розрахункових операцій. Також суд вказав про необґрунтованість визначення контролюючим органом розміру штрафних санкцій, оскільки контролюючим органом фактично не було встановлено на момент перевірки наявності товарів, стосовно яких закон передбачає обов`язковий облік за місцем їх реалізації (складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту).
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Сервисы для юристов