ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 240/3716/25
адміністративне провадження № К/990/44642/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 (суддя Окис Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 (суддя-доповідач Боровицький О.А., судді: Ватаманюк Р.В., Курко О.П.),
УСТАНОВИВ:
1. Представник ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) - адвокат Дубок Сергій Миколайович (далі - представник позивача) - 13.02.2025 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати складових грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня календарного року, у якому проводяться такі виплати, та зобов`язання вчинити відповідні дії.
2. Ухвалою від 18.02.2025 Житомирський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження у справі.
3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогами за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 із зазначенням поважних причин пропуску строку.
3.1. У цій ухвалі суд зазначив, що саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду, проте позивач указаний документ не долучив до матеріалів справи та не вказав дату, коли з ним ознайомився, що перешкоджає суду встановити дотримання позивачем строку звернення до суду.
4. На виконання вимог ухвали від 17.04.2025 представник позивача подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, у якій зазначив, що у відповідь на адвокатський запит відповідач-2 надіслав дублікат грошового атестату ОСОБА_1 , який не містить підпису позивача та не містить будь-яку іншу відмітку про його ознайомлення з цим документом у день звільнення.
5. Ухвалою від 05.06.2025 Житомирський окружний адміністративний суд у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовив, визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду та продовжив ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі від 17.04.2025 недоліків на десять днів з дати отримання копії цієї ухвали.
6. Представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку на звернення до суду, у якій наголосив на тому, що, ураховуючи позицію Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, а також беручи до увагу відсутність доказів про отримання позивачем грошового атестату при звільненні, відповідно, ознайомлення із його змістом у день виключення зі списків особового складу, початок перебігу тримісячного строку для звернення до суду, на переконання позивача, слід обраховувати з травня 2025 року, тобто з дня отримання копії грошового атестату на адвокатський запит.
7. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 залишено без розгляду.
8. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 залишено без змін.
9. Залишаючи частину позовних вимоги без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з урахуванням положень пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відлік строку звернення до суду з цим позовом розпочався 01.07.2023 та мав би сплинути 30.09.2023. Отже, у випадку подання позовної заяви з вимогами за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 до суду в строк до 30.09.2023, така могла бути визнана судом, що подана в межах визначеного законодавством строку звернення до суду.
9.1. Водночас суди попередніх інстанцій зауважили, що направлення позивачем до відповідача заяви та отримання від відповідача грошового атестату вже для підтвердження підстав поновлення строку звернення до суду не змінює моменту, з яким законодавство пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
9.2. Суди обох інстанцій наголосили на тому, що звільнившись з військової служби 19.03.2024, позивач лише 17.01.2025 звернувся з заявою до відповідача про виплату спірних сум. Тобто, майже через 10 місяців після звільнення позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати належного йому грошового забезпечення. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеної вище інформації щодо виплаченого грошового забезпечення.
10. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, покликаючись на порушення норм процесуального права, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.
11. На обґрунтування касаційної скарги, з-поміж іншого, представник позивача зазначив, що про нараховані позивачу за час служби суми грошового забезпечення позивач дізнався у лютому 2025 року, отримавши лист-відповідь на свою заяву, а тому позов було надіслано в межах тримісячного строку звернення до суду.
11.1. Представник позивача наголосив, що грошовий атестат містить інформацію виключно про виплачене грошове забезпечення тільки за місяць, у якому видано такий грошовий атестат, та не містить інформації, яка дає можливість зрозуміти про порушене право, а саме: розмір прожиткового мінімуму, взятий до розрахунку, розмір тарифного коефіцієнту та тарифного розряду за посадою, розмір тарифного коефіцієнту за військовим званням. Отже, навіть отримавши грошовий атестат, позивач не дізнався та не міг дізнатися про порушене право, що є предметом спору, а тому відлік строку звернення до суду не може розпочинатися з моменту отримання грошового атестату.
12. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, положень пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстав для залишення позову без розгляду в частині.
13. Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не подали.
Сервисы для юристов