Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВАСУ від 28.01.2015 року у справі №823/1042/14

Постанова ВАСУ від 28.01.2015 року у справі №823/1042/14

27.02.2017
Автор:
Просмотров : 197

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2015 р. м. Київ К/800/61877/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Голяшкіна О.В., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за позовом державного навчального закладу «Смілянський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» до Державної фінансової інспекції в Черкаській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», про скасування вимоги, - в с т а н о в и л а:Державний навчальний заклад «Смілянський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Черкаській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», про скасування вимоги.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Черкаській області від 04 грудня 2013 року № 23-03/56-9429.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Державна фінансова інспекція в Черкаській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного навчального закладу «Смілянський

центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» за період з 01 жовтня 2011 року по

30 вересня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2013 року №03-24/09.

З метою усунення виявлених в результаті ревізії порушень, Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області направлено позивачу вимогу від 04 грудня 2013 року №23-03/56-9429, якою зобов'язано державний навчальний заклад «Смілянський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів», зокрема: пунктом 10 - відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду, заподіяну внаслідок незаконного використання коштів на суму 1584214,00 грн.

Вважаючи вищезазначені пункти вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою

інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 20 квітня 2006 року № 550 визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст