ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 400/13836/23
адміністративне провадження № К/990/21350/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 400/13836/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року (суддя - Біоносенко В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 400/13836/23 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді: Федусик А.Г., Шевчук О.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), у розмірі, збільшеному до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 27 січня по 14 лютого 2023 року, з 18 липня по 15 серпня 2023 року, а також за час перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК від 14 березня 2023 року № 2385, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 27 січня по 14 лютого 2023 року, з 18 липня по 15 серпня 2023 року, а також за час перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК від 14 березня 2023 року № 2385, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проходження військової служби у В/ч НОМЕР_1 позивач отримав травму під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області. У зв`язку із цим він тривалий час проходив лікування, зокрема стаціонарне у періоди з 27 січня по 14 лютого 2023 року та з 18 липня по 15 серпня 2023 року. Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 14 серпня 2023 року позивача визнано непридатним до військової служби.
Позивач вважав, що внаслідок отримання тяжкого бойового поранення має право на додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я. Звернення представника позивача щодо нарахування та виплати цієї винагороди відповідач залишив без належного реагування.
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що додаткова винагорода виплачується за період стаціонарного лікування лише у разі, якщо воно безпосередньо пов`язане з пораненням або травмою, отриманими під час захисту Батьківщини. На його думку, у спірні періоди позивач проходив лікування у зв`язку із захворюванням - кістою Бейкера лівого колінного суглоба, а не внаслідок бойового поранення.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що позивач із 16 листопада 2022 року проходив військову службу за мобілізацією у В/ч НОМЕР_1 на посаді стрільця - помічника гранатометника відділення взводу морської піхоти роти морської піхоти. За твердженням позивача, 10 січня 2023 року під час виконання бойового завдання він отримав травму.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 січня 2023 року № 25 позивача з 26 січня 2023 року направлено на стаціонарне лікування. Відповідач зазначав, що 23 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до медичного пункту зі скаргами на біль у колінному суглобі. У направленні на лікування попередньо було зазначено діагноз «кіста Бейкера правого колінного суглоба великих розмірів».
Згідно з медичними документами позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Центрі реконструктивної та відновної медицини Одеського національного медичного університету з 27 січня по 14 лютого 2023 року. Серед установлених діагнозів зазначено частковий розрив передньої хрестоподібної зв`язки, пошкодження медіального меніска, хондромаляцію, артроз та кісту Бейкера лівого колінного суглоба. Із 18 липня по 15 серпня 2023 року позивач повторно перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону.
Рішенням ВЛК від 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку. Позивач вважав, що за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я відповідач безпідставно не нарахував йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі до 100 000 грн, оскільки лікування було зумовлене тяжким бойовим пораненням.
У відповідь на звернення представника позивача військова частина листом від 05 жовтня 2023 року № 3727 повідомила, що підставою для виплати такої винагороди є довідка про обставини отримання поранення, травми, контузії або каліцтва під час захисту Батьківщини, оформлена за встановленою формою.
Оскільки такої довідки позивач не надав, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування додаткової винагороди. Не погоджуючись із такою позицією, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до Постанови № 168 та Порядку виплати грошового забезпечення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), право на додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн за період стаціонарного лікування або відпустки для лікування виникає за умови, що поранення, контузія, травма чи каліцтво пов`язані саме із захистом Батьківщини.
Сервисы для юристов