Постанова ВАСУ від 27.08.2026 року у справі №200/5637/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 200/5637/23

адміністративне провадження № К/990/2335/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/5637/23

за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2024 року (суддя Секірська А.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (суддя-доповідач - Гайдар А.В., судді: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.)

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Донецького окружного адміністративного суду, Держаної судової адміністрації України, у якому просив:

- визнати протиправними дії Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року до дня ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023 роках, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2101,00 грн;

- зобов`язати Донецький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату, у тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023 роках, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Держаної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року до дня ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023 роках, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн;

- зобов`язати Держану судову адміністрацію України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023 роках, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2101,00 грн; зобов`язання Донецького окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату, у тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн; визнання протиправною бездіяльності ДСА щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн; зобов`язання ДСА здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн. Позовну заяву в цій частині залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 200/5637/23 скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 , а справу в цій частині направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Держаної судової адміністрації України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2101,00 грн; зобов`язання Донецького окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату, у тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн; визнання протиправною бездіяльності ДСА щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн; зобов`язання Держаної судової адміністрації України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн; залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі; запропоновано позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин, що унеможливили подати позов до суду в строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України.

23 жовтня 2024 року на виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що спірні правовідносини є триваючими, а тому строки звернення до суду не підлягають застосуванню. Крім того, позивач вказував, що позовні вимоги щодо періоду з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року вже були предметом розгляду у цій справі, а після скасування Верховним Судом ухвали про залишення їх без розгляду справа направлена для продовження розгляду саме в цій частині. Також позивач посилався на продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, до 30 червня 2023 року у зв`язку з дією карантину, вимушене переміщення через воєнні дії та триваючий характер порушення його права на належний розмір суддівської винагороди як на поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2024 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн; зобов`язання Донецького окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди за зазначений період та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн за 2022 рік та 2684 грн за 2023 рік, з урахуванням виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати зазначених сум та зобов`язання здійснити їх фінансування - залишено без розгляду.

Правовою підставою для залишення без розгляду позовної заяви в цій частині позовних вимог слугували частина друга статті 123 та пункт 9 частини п`ятнадцята статті 171 КАС України.

Мотивуючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що сам по собі факт запровадження воєнного стану на території України не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивачем не наведено належних обґрунтувань та не надано доказів того, яким саме чином зазначені обставини об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду.

При цьому суд зазначив, що доводи позивача щодо необхідності переміщення родини до більш безпечного регіону у зв`язку з воєнними діями могли ускладнити реалізацію права на звернення до суду, однак не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для подання позову у строки, визначені статтею 233 КЗпП України.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на триваючий характер порушення його прав є безпідставними, оскільки Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 200/5637/23 підтвердив висновки судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 20 липня 2022 року до 30 червня 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, а справу в цій частині направив на продовження розгляду виключно для вирішення питання про наявність чи відсутність поважних причин пропуску такого строку.