ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2026 року
м. Київ
справа №300/1960/22
провадження № К/990/37722/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної військової адміністрації, Департаменту капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.03.2022 №30-к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмича С.М., суддів: Матковської З.М., Улицького В.З.) у справі №300/1960/22,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Тернопільської обласної військової адміністрації (далі - відповідач-2), Департаменту капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-3) в якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації від 29.03.2022 №30-к про його звільнення;
поновити його на посаді начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації з 29.03.2022;
стягнути з відповідача-1 на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 по день постановлення рішення про поновлення на роботі;
допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення на його користь заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.
2. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідачем-1 протиправно винесено спірне розпорядження у зв`язку із закінченням дії контракту; вважав, що таке рішення суперечить вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Тернопільської обласної державної військової адміністрації від 29.03.2022 № 30-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Зобов`язано Тернопільську обласну державну адміністрацію, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації з 15.04.2021.
Стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 по 17.08.2022 в розмірі 191 155, 14 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що контракт від 15.09.2020 між позивачем та відповідачем-1 укладено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства, який у відповідність із Законом №1285 відповідачем не приведено, тобто не містив умову щодо терміну його дії до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, то строк його дії на момент звільнення не завершився.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
6. Суд апеляційної інстанції зазначав, що положеннями Контракту передбачено дві підстави його припинення: закінчення дії карантину, визначення переможця за результатами конкурсу; поділяв доводи апелянта, що дія контракту, укладеного з ОСОБА_1 , відповідно до пункту 21 Контракту, під час карантину припинилась у зв`язку з визначенням переможця конкурсу на посаду начальника управління капітального будівництва обласної державної адміністрації ОСОБА_2 .
7. Крім цього апеляційний суд уважав, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, вказавши про необхідність укладення додаткової угоди до Контракту, та дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність вказаної додаткової угоди як єдиної підстави для визначення строку його дії тощо.
Сервисы для юристов