ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/1050/19
адміністративне провадження № К/990/20923/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю представника позивача Пучки В.А.,
представника відповідача Норця В.М.,
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 (суддя - Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді: Кузьменко В.В., Василенко Я.М.) у справі №640/1050/19.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МГУ ДПС по роботі з ВПП) від 04.10.2018 № 0015484203 та № 0015494203.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022, позов задоволено.
Центральне МГУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження Центральне МГУ ДПС по роботі з ВПП посилається на те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №804/1548/16, від 05.06.2018 у справі №821/1750/17, від 05.11.2020 у справі №640/6526/19, від 21.10.2019 у справі №826/7343/18, від 13.02.2018 у справі 808/2290/17, від 05.06.2018 у справі №821/1750/17, від 17.04.2018 у справі №2а/0570/4025/12.
У доводах касаційної скарги Центральне МГУ ДПС по роботі з ВПП зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних відносин норми пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України та не врахували те, що у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу, кошти перераховані для сплати зобов`язань по декларації зараховані в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані у податкових деклараціях за березень 2018 року (від 20.04.2018 № 9073473517) та за квітень 2018 року (від 21.05.2018 № 9097807609), за результатами якої складено акт від 06.09.2018 № 2562/28-10-41-06/00135390.
Згідно з висновками акта від 06.09.2018 № 2562/28-10-41-06/00135390, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті самостійно визначених податкових зобов`язань за результатами декларування податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за березень 2018 року (від 20.04.2018 № 9073473517) та за квітень 2018 року (від 21.05.2018 № 9097807609);
На підставі акта перевірки від 06.09.2018 № 2562/28-10-41-06/00135390 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.10.2018:
№ 0015484203, яким застосовано штраф у розмірі 20% на загальну суму 68 664 835,94 грн.;
№ 0015494203, яким застосовано штраф у розмірі 10% на загальну суму 30 412 796,53 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим зобов`язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Сервисы для юристов