ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/12892/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Донця О.Є.,
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 09.03.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за період з 01.06.2008 року по 01.10.2009 року.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 09.03.2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману пенсію з серпня по грудень 2008 року у розмірі 9656,75 грн., з січня по жовтень 2009 року у розмірі 24248,70 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року постановлено залишити без змін постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 09.03.2010 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 2-ої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни у зв'язку із хворобою, пов'язаною з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської атомної станції та віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_3 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».
28.01.2008 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим із заявою про переведення його на основну державну пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 05.02.2008 року Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим відмовило ОСОБА_3 у задоволенні його заяви.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні його заяви про перехід на основну державну пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оскільки таке право йому гарантоване статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, після звернення з відповідною заявою ОСОБА_3 мав право на призначення з 01.02.2008 року основної пенсії згідно із статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Крім того, за змістом статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно зі статті 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Проте, розрахунок додаткової пенсії позивачу відповідачем проведено виходячи з розміру, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, дії відповідача щодо невиплати державної та додаткової пенсії у розмірах передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.
Сервисы для юристов